Але якою вона стала? Чи стала Україна кращою? Та й взагалі – за що стояв Майдан, за що Герої Небесної Сотні поклали своїм життям?
Ці дуже болючі питання ми регулярно самі собі ставимо, але зазвичай боїмося шукати відповіді. Бо вони можуть виявитися дуже гіркими. Але їх не можна уникати, адже відповіді ці допоможуть нам не змарнувати ту жертовність Героїв Небесної Сотні, які хотіли Україні кращої долі.
Найважливіші статті про Євромайдан читайте тут.
Вони точно не хотіли жити у тій олігархічно-ментівській Україні, яку зацементував режим Януковича. А ще вони точно не хотіли жити в тій Україні, яка між Сходом та Заходом, між Росією та ЄС обирає Московію – з її "водкой, балалайкой і матрьошкой". З її Афганом, "діди ваєвалі" і "можєм павтаріть". З її поклонінням Леніну-Сталіну, які вбили голодоморами мільйони українців, з її лицемірними московськими попами та продажем братньому українському народу газу за потрійною ціною...
Герої Небесної Сотні точно хотіли, щоб Україна з того всього вирвалася й перейнялася європейськими цінностями, правом вільно висловлювати думку, правом вільно виходити на протести, правом жити у вільній країні. Але все те суперечило російським цінностям і російським інтересам, суперечило бажанню Кремля і далі контролювати Україну – то ж саме через це росіяни вбили Героїв Небесної Сотні.
Вам зараз, можливо здалося, що я максимально спростив ситуацію, обвинувативши в усьому Москву. Тому прошу хвилинку вашої уваги, щоб пояснити свою думку.
Євромайдан: хроніка 20 лютого – дивіться відео
Дивіться, більшість з Небесної Сотні загинули протягом трьох найкривавіших днів Революції Гідності у протистояннях із українським "Беркутом". Але мало не п’ять десятків із них були вбиті 20 лютого на вулиці Інститутській, і полягли там від куль снайперів. Але що то були за снайпери? Чому вони відкривали вогонь по беззбройних українцях, які їм абсолютно нічим не загрожували? Чому цілили у голови, шиї та груди, чому вбивали? Якби хотіли лише зупинити, то з тієї відстані та з тією оптикою легко могли б поцілити у кінцівки...
Більше того. Скажіть мені: навіщо взагалі було 20 лютого, коли все фактично вже вщухло, якимось снайперам відкривати вогонь? Навіщо вони це зробили, за чиїм наказом, кому це могло бути вигідним? Так от: я не бачу інших пояснень, окрім тих, що вбивали українців на Інститутській російські снайпери за наказом Путіна.
Адже дивіться: 20 лютого було оголошено днем перемир’я та жалоби. Й заворушення попередніх днів фактично зійшли нанівець – усе свідчило про швидке завершення протистоянь: "тітушки" з Маріїнського парку розбіглися, СБУ відмовилася влаштовувати в Києві контртерористичну операцію, ВВ-шники готувалися складати щити й здаватися, Янукович усе те знаючи та під тиском іноземних послів готувався й собі складати повноваження й оголошувати перевибори...
Звісно, Путіна такий результат не влаштовував. Він не міг дозволити Майдану перемогти, адже це означало б втратити Україну, яка хотіла підписання угоди про асоціацію з ЄС, а не членства у Митному Союзі з Росією. Більше того, Путін не міг допустити перемоги Майдану, адже це був би дуже поганий приклад росіянам, які й собі могли б через вуличні протести зажадати змін на краще.
Саме тому я абсолютно певен, що це Путін наказав не допустити мирного завершення київського Євромайдану, саме тому він і наказав своїм снайперам стріляти по мирним протестувальникам. Усе заради того, щоби сталася чергова ескалація, щоби замазати Януковича кров’ю і таки примусити застосувати для розгону демонстрантів армію.
І наостанок ще один доказ того, що на Інститутській українців вбивали росіяни. Дивіться, в той день, 20 лютого, міліціонери роздали "тітушкам" близько тисячі автоматів Калашникова та бойові набої – це відомий і доведений факт. Утім, ані українські міліціонери, ані українські "тітушки" так і не наважилися застосували автомати проти співгромадян – хоча напевно кожен із нас чудово розуміє, що з такою кількістю автоматичної зброї втопити Майдан у крові можна було протягом лічених хвилин. Але українці по українцях з бойової зброї стріляти не стали, а от в російських снайперів на Інститутській таких сентиментів не було…
18 лютого 2014 року: найстрашніший день Євромайдану
19 лютого 2014 року: Львівська сотня – маленьке диво, завдяки якому вистояв Майдан