Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Гра за старими правилами: які кандидати мають шанси пройти конкурс до Верховного суду України

      Велика увага українців прикута до конкурсу в Антикорупційний суд. Справді, сформувати цей суд з компетентних та доброчесних суддів – надзвичайно важливо Та практично поза увагою знаходиться конкурс до Верховного Суду, який також якраз зараз відбувається.

      Саме цей суд буде переглядати усі рішення Антикорупційного суду та ставити остаточну крапку у справах топ-корупціонерів. Тому саме від якості складу Верховного Суду й залежить реальність боротьби з корупцією та справжність судової реформи.

      Читайте также: Як проходить конкурс до Антикорупційного суду: детальний аналіз перших кандидатів

      Верховний Суд сформований ще у 2017 році та вже рік як працює. Однак є ще 78 вакансій, які й мають бути закритими за результатами нового конкурсу. Кандидати уже склали тести та практичні завдання, а з 23 січня розпочнуться співбесіди.

      Завдяки міжнародній спільноті конкурс до Антикорупційного суду відбувається за спеціальними правилами: там діє Громадська рада міжнародних експертів, яка має повноваження заблокувати сумнівних кандидатів. Натомість Верховний Суд обирається за старими непрозорими правилами, відповідно до яких Вища кваліфікаційна комісія може призначити переможцем конкурсу будь-якого недоброчесного кандидата.

      Громадська рада доброчесності намагалась змінити правила гри. У березні минулого року навіть заявила про вихід з процесу кваліфікаційного оцінювання. Ми намагались зупинити фейковий конвеєр оцінювання суддів, який легко проходили очевидні негідники та затвердити єдині критерії встановлення недоброчесності.

      Однак Вища кваліфікаційна комісія повністю проігнорувала ці вимоги та продовжувала оцінювання – начебто нічого не трапилось. Це була чітка демонстрація, що владі начхати на думку громадськості. Після обрання нової Громадської ради Комісія знову продемонструвала, що не збирається дослухатись до думки суспільства. Ба більше, нею встановлено такі строки співбесід, які фактично унеможливлюють нормальний аналіз Радою кандидатів.

      Комісія навіть не приховує, що ключове завдання не обрати кращих й доброчесних, а закінчити конкурс до виборів та сформувати суд з лояльних чинній владі. Тому роль Громадської ради зводиться більше до інформування суспільства про кандидатів та документування фактів недоброчесності й проблем конкурсу. Зрозуміло, що істотно вплинути на результат конкурсу Рада не зможе.

      Хто ж подався до Верховного Суду? Співбесіди мають пройти 235 кандидатів. З них лише 60 – це науковці та адвокати, усі інші – чинні або колишні судді. Тобто істотного оновлення Верховного Суду із людьми з-поза системи не буде.

      Значна частина кандидатів вже брала участь у попередньому конкурсі: 24 кандидати мали негативний висновок Громадської ради доброчесності. А деяких недоброчесними визнала й сама Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада правосуддя.

      Зокрема, Комісія погодилась з висновками про недоброчесність Мальвіни Данилової, Олександра Демяносова, Романа Сахна, Інни Борисюк, Іваненко Яни. Вища рада правосуддя вирішила, що призначення Тетяни Франтовської завдасть шкоди авторитету правосуддя.

      Тетяна Франтовська
      Тетяна Франтовська

      Та усі вони знову намагаються потрапити до нового суду й мають усі шанси на перемогу. Адже як продемонструвала практика Вища кваліфікаційна комісія може змінювати свою думку. Так, суддю Бершова майже одноголосно було визнано недоброчесним у червні 2017 року. А у грудні 2018-го він успішно пройшов оцінювання у тій же ж Кваліфікаційній комісії.

      Читайте также: Від збирачів полуниці до збирачів квартир: про новообраних членів Вищої ради правосуддя

      Одразу чотири члени Вищої ради правосуддя бачать себе суддями Верховного Суду та беруть участь у конкурсі – це Микола Гусак, Наталя Волковицька, Тетяна Малашенкова і чинний голова Ради Ігор Бенедисюк.

      Вища рада правосуддя внаслідок судової реформи отримала величезні повноваження та мала можливість якісно змінити обличчя українського правосуддя та повернути довіру суспільства до суду. Натомість, Рада зробила усе, щоб зберегти кругову поруку й керованих суддів у системі та дати ниточки керування ними у руки нової влади.

      Ігор Бенедисюк, призначений за квотою Президента, двічі обирався головою Ради. Біографія пана Бенедисюка дуже цікава. Навчався він у Москві, де у 1991 році закінчив Військовий інститут Міністерства оборони СРСР. До квітня 1994-го він був суддею військового суду у Южно-Сахалінську. Потім розпочав кар'єру у судах України.

      Виникає цікаве питання: громадянином якої держави був Бенедисюк, перебуваючи на посаді судді Російської Федерації? Закон говорить одне – він мав бути громадянином Росії. Але тоді як він набув громадянство України й головне – коли позбувся російського громадянства?

      Активісти "Автомайдану" декілька раз прямо запитував про це у Бенедисюка, але відповіді таки не отримали. У анкеті кандидата він мав вказати дату набуття громадянства України, але вона там відсутня. Виходить, що найважливіший орган суддівського врядування очолює людина, яка дуже ймовірно є громадянином країни-агресора й незрозуміло коли і як набула громадянство України? 

      Ігор Бенедисюк
      Ігор Бенедисюк живе у заможному будинку в Києві 

      У березні 2017 року під його будинок прийшли активісти. Голова Ради правосуддя не вагаючись застосував до них вогнепальну зброю. Якби це був звичайний громадянин, то поніс би відповідальність за таке застосування зброї, а от голову ВРП у цьому інциденті взагалі визнали потерпілим. Бенедисюк, як і інші члени Вищої ради правосуддя, вірно служив системі та зберігав її від змін. Тому немає сумнівів, що усі четверо стануть переможцями конкурсу.

      Інші конкурсанти – не менш колоритні. Перше місце у рейтингу до Кримінального касаційного суду зараз займає Михайло Вільгушинський. Він вже брав участь у конкурсі й має негативний висновок Громадської ради доброчесності.

      Живе суддя за 70 кілометрів від Києва у селі Вороньків і є сусідом іншого судді Верховного Суду Миколи Лагнюка. Що цікаво: ні Лагнюк, ні Вільгушинський не мають у власності жодного автомобіля. Тобто щодня на роботу у Київ вони добираються на громадському транспорті. Ви в це вірите? 

      Виявилось, що на Вільгушинського були виписані довіреності на три автомобілі – Lexus, Acura MDX та Toyota Camry. Та у декларації судді жодного з цих авто немає.

      Вільгушинський
      Михайло Вільгушинський

      Пан Вільгушинський дав на це дуже цікаве пояснення: мовляв, товариш хотів зробити сюрприз та вписав його у техпаспорт, щоб він міг користуватись його авто. Але суддя не скористався сюрпризом друга, а тому й не вписував авто у декларацію. Все це більше нагадує новорічну казку, а не пояснення.

      Читайте также: Як Вища кваліфікаційна комісія суддів працює за подвійними стандартами

      25 січня відбудеться співбесіда ще з одним цікавим кандидатом. Це – суддя Господарського суду Запорізької області Наталія Зінченко. У 2013 році журналіст сфотографував її на З'їзді суддів з дорогим годинником, який оцінили у 8 тисяч доларів. Вона цей факт визнала, проте стверджувала, що придбала його у 2010-му значно дешевше – за 3,5 тисячі. 

      Проте суть навіть не в годиннику. У 2010 році вона придбала квартиру в новобудові майже за 100 тисяч доларів. На співбесіді вона пояснила, що третина коштів – це її заощадження, третина – кошти від продажу іншої квартири, решта – кошти батьків та дядька. Комісію повністю задовольнило таке пояснення й без будь-якої перевірки суддя успішно пройшла оцінювання.

      Коли ж ми перевірили її документи й порахували доходи, то встановили, що вони явно не відповідають цим покупкам. А продала квартиру вона лише через два місяці після купівлі нової. Тобто суддя сказала неправду на співбесіді. Громадська рада доброчесності затвердила негативний висновок щодо судді Зінченко.

      Цей випадок показує, наскільки легко обманути Комісію. Точніше, як вона дає себе обманути. Це ще раз доводить, що без зміни складу та принципу формування Вищої кваліфікаційної комісії справжніх змін у судовій системі очікувати не варто.

      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей

      Читай новости даже без интернета

      Скачать

      Читай новости даже без интернета

      Залиште відгук