Таку думку на конференції UADOM-2017 висловив голова комітету свободи слова і прав людини Інтернет-асоціації України Максим Тульєв.

Нагадаємо, раніше сайт "24" розповідав про законодавчі перспективи та правовий аспект рішення щодо заборони російських інтернет-ресурсів в Україні. Своє бачення щодо реалізації указу Президента про блокування небезпечного контенту висловила і кіберполіція.

За словами експерта, Порошенко намагався впровадити Інтернет-цензуру у два етапи. В середині 2016 року в Україні заговорили про блокування контенту засобами транзитних операторів. У зв’язку з цим ІнАУ прийняла рішення про недопустимість технічного блокування і впровадження цього механізму, оскільки він може зумовити багатого складнощів і негативних моментів.

Далі зайшла мова про законопроекти, які включають в себе технічну цензуру. Всі вони були або відхилені, або ж змінені з поправкою щодо видалення такої вимоги. Як приклад, Тульєв наводить нові закони про кінематоргаф, чи Закон "Про телекомунікації" або ж заборону Інтернет-ресурсів з вимогою захисту прав споживачів.

Таким чином Порошенку не вдалося провести систему блокування через законодавчу владу в Україні. Тоді він спробував зайти з іншого боку,
– зазначив експерт.

Мається на увазі указ Президента №133/2017 щодо недоступу до російських сайтів на території України. Це рішення мало сумнівну законність, але дивне "дружнє" виконання, адже укази Президента обов’язкові до виконання лише органами держвлади. На обличчя також безграмотність у технічній термінології указу, яка призводить до юридичних непорозумінь. Активіст пояснив, що в указі згадувалися "провайдери Інтернету", але такого поняття не існує, натомість існують оператори телекомунікацій. До того ж, рішення неможливо виконати, не порушивши ст. 148-2 Кодексу України про адмінпорушення. Подальше ж впровадження указу, як стверджує Тульєв, – це "міна сповільненої дії" в критичну інфраструктуру українського Інтернету, тому що всі небезпечні домени перебувають у руках РФ.

Читайте також: Як стати провайдером: про доступ до ринку інтернет-послуг

Він додає, що після введення рішення Порошенка в дію заборонені ресурси обійшли блокування у мобільних додатках, змінивши ідентифікатори.

"Вони і надалі можуть їх змінювати, якщо не заблокувати Google Play чи App Store повністю, адже ідентифікатор – це не завжди URL https://… Тому необхідне кардинальне перелаштування реєстру", – зазначає активіст з ІнАУ.

Загалом, на думку експерта, реальною метою блокування в Інтернеті є майбутні вибори Президента України та депутатів Верховної Ради.

Однак, мало хто розуміє, що просто взяти і заборонити щось в онлайн-просторі технічно неможливо. Телекомунікаційні мережі України будувалися до тоталітарного режиму на дешевому обладнанні. Вони не передбачали функції блокування, яка є дорогою. Тепер для того, щоб це змінити, треба оновити обладнання, поставити відповідне програмне забезпечення і налагодити взаємодію з кіберполіцією, СБУ, Мінсоцполітики та іншими відповідними органами,
– пояснює Тульєв.

За інформацією ІнАУ, для тотального переобладнання всіх мереж України знадобиться приблизно півтора року і 1,5 млрд доларів, за умови, якщо провайдери виконають усі необхідні дії.

Якщо ж поглянути на "досвід" заборони небезпечних онлайн-ресурсів в інших країнах, то у США, Ізраїлі чи державах північної Європи блокування немає, адже там технічна нейтральність мережі є національним принципом. У Нідерландах вона ще й закріплена на законодавчому рівні. Іран, Китай, Росія і Туреччина мають жорстку Інтернет-фільтрацію. У Північній Кореї функціонують "білі списки", так звана система дозволів для роботи в Інтернеті. РФ також розглядає цей варіант. Натомість у Бахрейні немає технічного блокування, зате там наявний повний аналіз трафіку.

Читайте також: Як захистити інформаційний суверенітет України: доступно про важливе

Отже, спостерігається чітка кореляція між рівнем життя у певних країнах та наявністю заборон в Інтернеті. Тому, як стверджує Тульєв, Україна має йти шляхом мережевого нейтралітету, як це роблять розвинені держави.

Опубліковано в рамках спецпроекту "Вільний Інтернет" від редакції сайту 24 та ГО "Інтерньюз-Україна", в рамках проекту "Інтернет-Свобода" на кошти уряду Королівства Нідерланди.