Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Ірина Подоляк: Політична "мовотворчість"

      197
      Тлумачення найбільш популярних побрехеньок про мови в Україні
      Тлумачення найбільш популярних побрехеньок про мови в Україні / Shutterstock

      Пропоную вкотре підступитися до питання державної мови без надриву, бо дуже вже хочеться допомогти всім нам одночасно увімкнути мозок, а не телевізор. Для цього пропоную простими словами кілька найбільш популярних побрехеньок і їхніх тлумачення.

      Маніпуляція 1. Питання державної мови не є пріоритетним для громадян України

      Якщо мова не є одним із пріоритетів, чому тоді стільки уваги цьому питанню приділяється на політичних шоу приватних телеканалів за участю колишніх "регіоналів" з одного боку та штатних провокаторів з іншого? Це єдине "не пріоритетне" питання, якому штучно надається такий резонанс, аби тільки не ухвалити закон.

      Читайте також: Скільки українців вважають, що українська мова має бути єдиною державною: результати опитування

      Маніпуляція 2. Питання державної мови розколює суспільство

      Суспільство розколюють політики, які не хочуть правового врегулювання: одні, бо представляють "рускій мір", інші – бо після ухвалення закону у них повністю зникне тема для самопіару, тому саме такі політики роблять українську мову "ядром конфлікту".

      Натомість, питання державної мови дуже об’єднує у критиці законопроекту про державну мову 5670-д "регіоналів" і ультранаціоналістів.

      Маніпуляція 3. Закон про державну мову не потрібен – все урегульовано в Конституції

      Конституція містить загальні норми. Якщо їх не прописати в окремому законі, то такі норми є декларативними та не виконуються, що й підтверджує знекровлений стан української мови у наш час. За такою хибною логікою не треба було Закону про громадянство, бо положення про нього вже є в Конституції, чи не треба було б Цивільного кодексу, бо право власності у ній теж закріплено.

      Маніпуляція 4. Посилання "захисників" російської мови на "Європейську хартію регіональних мов або мов меншин", ратифіковану Україною у 2003 році

      Оригінал цього документу не має жодного стосунку до мов меншин. У Хартії мовиться про міноритарні мови, про мови, які є під загрозою зникнення! Український текст ратифікованої Хартії (перекладений з російської), як і у інших державах, містить "національні" особливості.

      Ось перелік мов (чи меншин?), які Україна визначила для себе, як такі, що потребують однакового захисту: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька (?), єврейська (?), кримськотатарська, молдовська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська. Зате нема караїмської, кримчацької чи ромської.

      Права меншин, в тому числі мовні, регулюються Рамковою конвенцією про захист національних меншин 1995 року.

      Маніпуляція 5. Міф про "титульну" націю.

      Поняття "титульна нація" вигадав у ХІХ столітті під час скандальної справи Дрейфуса французький письменник і публіцист з шовіністичними і антисемітськими поглядами Моріс Баррес. Термін використовувався у СРСР і донині зустрічається у текстах деяких політологів та політтехнологів, зокрема тих, які формувалися у радянський час та не читають наукову літературу жодною іноземною мовою, крім російської. Не всі красиві слова мають красиве значення. Українці – державотворча нація.

      Маніпуляція 6. Міф про автохтонний народ

      Автохтон – синонім до "корінний народ" (див. Маніпуляція 7), абориген. У юридичних документах не застосовується, в українському політичному наративі використовується невігласами. Хіба що хтось дослідив власну генеалогію від антів і склавінів, і заперечує присутність кочових племен на території України. У застосуванні до нас, сучасних українців, використовується у квазінаукових публіцистичних текстах і промовах політиків.

      Читайте також: Українська мова суттєво відрізняється від російської – докази

      Маніпуляція 7. Українці – корінний народ

      Корінні народи в Україні – це кримські татари, караїми, кримчаки, гагаузи. Корінні народи – це ті, хто населяли споконвічно нашу територію на період встановлення її сучасних кордонів, не мають своїх державних утворень поза Україною та самоідентифікують себе, як такі. Корінні народи захищені міжнародним правом – Декларацією ООН про права корінних народів від 13 вересня 2007 року. У Декларації, серед іншого, зазначається, що корінні народи мають право на самовизначення. Українці – не корінний народ, бо мають свою державу.

      Під час засідання Генеральної асамблеї ООН Австралія, Канада, Нова Зеландія та США голосували "проти" Декларації, 11 держав утрималися, зокрема, Україна, Грузія, РФ, ще 13 держав були відсутні під час голосування, серед них варто згадати Ізраїль, Румунію, Чорногорію.

      Приємних мандрівок для ваших думок! Далі буде. 

      Автор: Ірина Подляк, народна депутатка України, "Самопоміч"

      Джерело: Zaxid.net

       

       

      Автор: Блог Медиа
      Источник: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей
      При цитировании и использовании любых материалов в Интернете открытые для поисковых систем гиперссылки
      не ниже первого абзаца на Телеканал новостей «24» - обязательные.
      Цитирование и использование материалов в оффлайн-медиа, мобильных приложениях , SmartTV возможно только с письменного согласия Телеканала новостей "24".
      Материалы с маркировкой «Реклама» публикуются на правах рекламы.
      Все права защищены. © 2005-2017, ЗАО «Телерадиокомпания" Люкс "», Телеканал новостей «24»
      Залиште відгук