В усьому світі міграція в тренді, включаючи найрозвиненіші країни. Але якщо з Великої Британії хтось їде, наприклад, до США, то на його місце приїжджає поляк, якого у Польщі замінює українець. А хто приїжджає в Україну? Хто вливається до нас, поповнюючи втрачену кров?

Читайте также: Як небажання Порошенка і компанії створити Антикорупційний суд пов'язане з ростом долара

За прогнозами Національної академії наук України, до 2050 року в Україні залишиться не більше, ніж 32 мільйона жителів. При цьому частка громадян старших за 60 років зросте в півтора рази. За такого вікового складу Україні не вистачатиме платників податків, які зможуть забезпечити виплати пенсій.

За підрахунками соціологів, середній вік тих, хто вирішив виїхати, складає 34,8 роки; середній вік тих, хто категорично відмовляється від перспективи залишити Україну, — 54,8 роки. Серед тих, хто категорично вирішив залишитися, молодь до 30 років, яка становить лише 9%.

Середній вік тих, хто вирішив виїхати, складає 34,8 роки

Кого ж українці винуватять в тому, що країна стала такою некомфортною для мільйонів її жителів?

Рейтингу "гальм" розвитку України очолюють олігархи. 42,4% опитаних саме їх назвали головною проблемою розвитку. До рішучої боротьби з олігархами (на словах) регулярно закликають і політичні сили, які перебувають на утриманні в олігархів, і олігарх-президент.

Не виключено, що саме нестримна (але на загал незагрозлива) "антиолігархічна" риторика глави держави дозволила йому посісти в хіт-параді перешкод на шляху розвитку країни незаслужено низьке третє місце. Петро Олексійович ділить його з Кабінетом Міністрів (в обох по 26,3%). Другий рядок прогнозовано займає парламент — 32,9%.

На четвертій позиції в переліку основних перешкод на шляху країни влаштувалися чиновники з показником 16%. Не надто серйозна цифра, але, мабуть, опитані вважають бюрократів не так самостійними паразитами, як обслугою олігархів і влади.

Росію винуватцем гальмування благотворних процесів у країні вважають не так і багато — 14,5%. Поступове примороження збройного конфлікту на Сході примусило багатьох уважніше придивитися до тих, хто власні безпорадність та жадібність списує на підступи агресивного сусіда.

Читайте также: Скільки грошей державний апарат витягає з кишені кожного українця

А тепер чи не найважливіша цифра. Що розвиток країни насамперед гальмують виборці, вважають тільки 3,2% (для розуміння: приблизно стільки ж учасників опитування — 3% — вважають, що головна перешкода на шляху нашого розвитку — США). І це при тому, що лідери перешкод на шляху розвитку України, парламент і президент, — продукти волевиявлення громадян. Загалом, 87,8% беруть участь в обранні "гальм" нормального розвитку країни, проте тільки 3,2% вбачають вину виборців у тому, що Україна гальмує в розвитку.

25% респондентів на запитання "Чи вірите ви, що Україна, як незалежна держава, стане на ноги?" відповіли, що заперечують можливість такого сценарію в осяжному майбутньому. Це – друга за популярністю відповідь.

Чверть українців сумнівається, що Україна невдовзі стане на ноги

Тих, хто очікує незворотних позитивних змін у найближчі 10—15 років, ще більше — 40,4%. У меншості оптимісти. Вони переконані, що все налагодиться років за п'ять, — 16,1%. Я, до речі, в категорії опитмістів, чого і вам бажаю.

Цікаво глибше подивитися на прошарок "невіруючих”. Проаналізувавши відповіді скептиків на інші запитання, отримаємо щедру поживу для роздумів. Ті, хто не вірить у близьку спроможність України як держави, становлять:

— 63,8% готових залишити Україну назавжди;
— 56,9% готових голосувати за гроші;
— 42,3% тих, хто не голосує на виборах, бо не вбачає в цьому жодного сенсу.

Ці цифри настільки промовисті, що я не витрачатиму вашого часу на їх коментування.