Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Які ризики чорної зарплати та хто у програші – держава, роботодавець чи працівники?

      Минулого року в засобах масової інформації ми читали про драконівські штрафи підприємцям за нелегальних працівників. Наприклад, пекарні в Миколаївській області нарахували півмільйона гривень штрафу, а підприємству з Хмельницької області, яке шиє одяг, – 700 тисяч гривень, на пилораму з Житомирської області наклали майже 400 тисяч гривень штрафу за недопущення інспекторів до перевірки.

      Нещодавно прем’єр-міністр Володимир Гройсман попередив підприємства-роботодавців, що у жовтні знову почнуться перевірки інспекції Держпраці. У Пенсійному фонді не вистачає коштів на виплату пенсій, а, як відомо, наповнюється він за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачується з наших з вами зарплат.

      Читайте также:  Агрорейдерство в Україні: три гучні історії пограбування чужого врожаю

      Отже, почався новий урядовий наступ – тепер на тіньове працевлаштування. Тому підприємцям, які виплачують заробітну плату в конвертах, загрожують величезні штрафи.

      Що ж відбувається з зарплатами, чому бізнес ризикує і чому працівники погоджуються отримувати неофіційну оплату?


      Зарплата "в конверті" – ризик і для роботадавця, і для працівника

      Зарплата "в конверті" – це, перш за все, погано для працівників. Бо це життя без будь-яких соціальних гарантій, а люди похилого віку позбавляються пенсій, хворі – лікарняних, безробітні – фінансової допомоги. Якщо людину завтра без будь-яких підстав виженуть на вулицю, то вона навіть в суд не зможе подати.

      Роботодавець теж ризикує, адже працівник без оформлення не несе жодної відповідальності за свою роботу та її результат, та ще й Держпраці може мільйонні штрафи накласти. У разі нелегальної праці не платиться офіційна заробітна плата, а отже й податки до бюджету не надходять.

      Це означає, що не буде чим фінансувати інфраструктуру, дороги, дитячі садки та школи. Якщо для всіх це таке негативне явище, то чому ж у нас досі існує?

      Зарплати в конвертах виплачують, бо часто кожній стороні це вигідно. Працівники не хочуть оформлюватись та мати офіційний дохід, бо в такому разі можуть втратити субсидії. А підприємці економлять майже половину суми, бо податкове навантаження на фонд оплати праці не всі можуть витримати і залишитись при цьому на плаву.

      Читайте также:  Антикорупційне торнадо на українській митниці: що насправді відбувається навколо ДФС

      Зараз податкове навантаження 41,5%, тобто на кожну виплачену тисячу гривень підприємець зверху докладає заледве не половину. А бізнесмени гроші рахувати вміють, тож і ризикують, порушуючи закон.

      Якщо дивитись під кутом оплати, то в нас є прозорий бізнес з повністю офіційними зарплатами, є бізнес з зарплатами в конвертах і оформленими працівниками, але офіційно виплачують їм мінімальні суми, які встановлені законом, і є повністю нелегальний бізнес.


      В Україні співіснують різні типи бізнесу – від повінстю прозорих до повністю тіньових

      Окрема категорія – підприємці, які оформили працівників ФОПами, і сплачують ніби-то згідно з контрактами, а насправді це зарплата. І зараз це доволі поширена схема. Статистика свідчить про те, що приватний сектор не поспішає піднімати зарплату, а доходи ФОПів динамічно зростають.

      І хоч з 2016 року знизили ставку єдиного соціального внеску з 41% до 22%, підприємцям відчутно легше не стало. За останні три роки мінімальну заробітну плату підняли більш ніж в три рази, а це означає, що для підприємців збільшились відрахування в бюджет, які не всі спроможні платити, тому і досі оплачують роботу працівників вчорну – повністю або частково.

      Підприємці йдуть на ризик, допоки їм це вигідно. Якщо Держпраці справді перевірить сотні тисяч підприємств та накладе мільйонні штрафи, то бізнес швидко переорієнтується і почне платити білу зарплату. От тільки тоді тим, хто не хотів офіційно оформлюватись, щоб не втратити субсидії, доведеться обирати – робота чи субсидія.

      Також хочу застерегти не тільки роботодавців. Нещодавно податкова вирішила перевіряти приватні банківські картки ФОПів, чи не отримують вони платежі, пов’зані з підприємницькою діяльністю на приватну картку. І якщо ви не хочете з'ясовувати стосунки з податковою, вам варто мати пояснення про всі кошти, які надходять на вашу картку приватної особи, не суб’єкта підприємницької діяльності.

      Зусилля влади по наповненню бюджету, детінізації ринку праці та заробітніх плат безумовно можна б було привітати, якби не кілька але. Якби ж влада вже провела очікувану податкову реформу, якби ж зробила загальну систему оподаткування простою і доступною для всіх платників, якби знизила податкове навантаження на фонд оплати праці чи навела лад з схемами, якими користується, як правило, великий бізнес, та якби компанії, наближені до влади, показували приклад офіційноі виплати всіх заробітних плат.

      Читайте также:  Креативна економіка: що це таке та чому саме вона може врятувати Україну

      А ж за такої поведінки влади не дивно, що люди втратили довіру. Багато з них думає, не буду платити податки, бо все одно чиновники все вкрадуть. І поки державні мужі не почнуть з себе, ситуація не зміниться.

      Чомусь схеми з офшорами, які виводять з України 10 мільярдів доларів щорічно, не закриті. Так само як сірий імпорт та схеми з товарами широкого вжитку на митниці, які могли б наповнити бюджет на кілька мільярдів доларів, і далі просочуються крізь кордон, конвертаційні центри далі працюють.


      Офшорні схеми успішно працюють в Україні далі

      300 тисяч гривень – величезний штраф для невеликого підприємства, якому простіше закритися, ніж його сплатити. Штрафи повинні бути, але не такими, що вбивають бізнес, а такими, що запобігають порушенням та стимулюють платити білі зарплати!

      За кожного неоформленого працівника штраф 111 тисяч гривень, а за самовільне використання надр 1700 гривень. Тобто копач бурштину, який працює виключно на себе, нищить природу і краде в держави, заплатить 2 тисячі, а економічно активна людина, яка забезпечує себе і дає роботу іншим – 100 тисяч.

      І при цьому влада не збирається виконувати власні обіцянки бізнесу – про припинення силового тиску, про зменшення податкового навантаження, про скасування податку на прибуток і запровадження податку на виведений капітал. Їй простіше оштрафувати невеликий бізнес, бо в бюджет гроші потрібні, а людям скажуть, що то захист соціальних стандартів. От тільки чи залишаться в країні люди, які підуть на вибори, чи емігрують шукати кращої долі – велике питання.

      А ще ці величезні штрафи використовують і для зведення рахунків. Нещодавно інспектори Держпраці прийшли до національного виробника меблів з Волинської області, який має контракти з німцями і успішно працює. Всі працівники офіційно оформлені, і в цьому пересвідчились інспектори під час перевірки. Але вони продовжують переривати документи в спробі знайти хоч щось, бо в них є розпорядження посадової особи з області. 

      Керівник підприємства займає активну громадянську позицію, і комусь не сподобалась його поведінка. Виходить, що навіть якщо ти сумлінний і платиш вбілу, це тебе не захистить від перевірок та штрафів. Наші чиновники декларують підтримку підприємця і виробника, і одночасно тиснуть на бізнес по завданню.

      Читайте также:  Made in Ukraine: як українські підприємці та дизайнери підкорюють світ

      То що ж робити? В лютому минулого року ми з колегами по парламенту зареєстрували законопроект 6087, який знизить штрафи за порушення законодавства про працю, посилить відповідальність посадових осіб Держпраці за порушення порядку проведення перевірок, закріпить правило, що при першому порушенні виноситься лише припис.

      Цей законопроект негайно потрібно проголосувати, поки ми не втратили наш малий і середній бізнес. Ну не повинен бути штраф в 320 тисяч гривень за недопущення до перевірки. Необхідно прийняти закон про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, це зупинить витік грошей з країни, дозволить підприємцям інвестувати у власний бізнес. 

      Це і буде зменшення податкового навантаження на бізнес, яке влада обіцяє не перший рік. Більше грошей в бізнесі – більше в нього можливостей. Підприємці заробітні плати зможуть вбілу платити і піднімати їх. А розширення бізнесу забезпечить нам не тільки зростання економіки, а ще й зупинить трудову міграцію.

      Щоб збільшувались надходження в бюджет, потрібно створити гідні умови для платників податків, забезпечити захист права власності, припинити силовий тиск на бізнес. Буде розвиватись підприємництво – буде розвиватись країна, і українці не шукатимуть кращої долі за кордоном.

      Источник: 24 канал
      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей
      При цитировании и использовании любых материалов в Интернете открытые для поисковых систем гиперссылки
      не ниже первого абзаца на Телеканал новостей «24» - обязательные.
      Цитирование и использование материалов в оффлайн-медиа, мобильных приложениях , SmartTV возможно только с письменного согласия Телеканала новостей "24".
      Материалы с маркировкой «Реклама» публикуются на правах рекламы.
      Все права защищены. © 2005-2017, ЗАО «Телерадиокомпания" Люкс "», Телеканал новостей «24»
      Залиште відгук