Бажання президента Порошенка використовувати владу для власного збагачення, але при цьому купатися в променях слави та позитивного піару, зіграли з ним злий жарт.

Читайте также: "Одесаобленерго": як Порошенко наповнює тіньову касу за наш рахунок

Через чотири роки після перемоги на виборах президента очевидно, що він не вирішив і не вирішить ключову проблему свого правління. Це конфлікт інтересів, у якому опинився Порошенко – бути одночасно бізнесменом і державним діячем. Що виродилося у системну проблему. Не тільки для нього, а для всіх нас, для країни.


Петро Порошенко

Деякі реформи так і не були завершені, інші – навіть не розпочиналися, в багатьох випадках цей процес перетворився на симуляцію змін, але головне, свою владу він використав для наповнення власного общака та створення нового клану – імені Порошенка.

Ідучи на вибори, Порошенко обіцяв "повне перезавантаження влади" та "вибори суто на пропорційній основі за відкритими списками". Насправді нічого цього не відбулося. Частина його оточення – це колишні регіонали, частина – це нові корупціонери, які за цінностями та ідеалами мало чим відрізняються від команди колишнього президента-втікача.

Заради особистої наживи вони готові знищувати антикорупційні органи та карати громадських активістів законом про електронні декларації, що списаний з рецептів Путіна по приборканню громадянського суспільства.

Вони готові давати вказівки судам та прокуратурі, щоб отримати преференції для свого бізнесу або переслідування опозиції. Вони створили свою фабрику інтернет-тролів та влаштовують полювання на відьом проти критиків влади.

Так, два роки тому головною небезпекою для Порошенка був мер Львова Андрій Садовий, для дискредитації якого інспірували сміттєвий скандал.

Рік тому головною мішенню Банкової став Михайло Саакашвілі, якого атакували справою про громадянства. А зараз, у 2018 році, всі сили панівного клану кинуто проти Анатолія Гриценка, який вийшов у трійку лідерів виборчих перегонів.

Небезпека для Порошенка полягає в тому, що Гриценко двічі перейшов дорогу чинному гаранту в електоральному плані. По-перше, він займає ліберальну нішу, під гаслами якої чинний президент обрався на свій перший термін, але Порошенко втратив довіру цього електорату. По-друге, Гриценко витісняє Порошенка з ніші мілітаристично орієнтованих виборців, яку президент хоче використати як нове ядро для переобрання на другий термін.

Тому вже найближчим часом можна прогнозувати цілу серію атак на Гриценка, оскільки негативна динаміка рейтингів Порошенка не залишає йому іншого вибору.

Днями екс-заступник глави СБУ Віктор Трепак публічно оголосив про розроблену на Банковій спецоперацію проти Гриценка.

За словами Трепака, в основу дискредитації Гриценка буде покладено кримінальне провадження стосовно подій більше ніж десятирічної давнини, коли він обіймав посаду міністра оборони у 2005-2007 роках. За сценарієм, спочатку має включитися комітет Пашинського, який опікується питаннями оборони і безпеки. Ініціювавши перевірки правоохоронних органів, вони мають передати пас генпрокуратурі.


Анатолій Гриценко

Тим часом, щоб повернути прихильність виборців, Порошенко вдається до найрізноманітніших маніпуляцій. Він не лише подорожує країною, відкриваючи збудовані коштом бюджету об’єкти інфраструктури. Нещодавно рівень його піару опустився до запуску фельдшерсько-акушерського пункту в Київській області. Звичайно, новий ФАП – це важливо! Але хіба це рівень глави держави та верховного головнокомандувача країни, що воює?

Намагаючись пропіаритися на запуску в Україні мобільного зв’язку 4G, Порошенко прийшов на аукціон з продажу ліцензій, чим порушив його перебіг. Як зізнався керівник компанії "Київстар" Петро Чернишов, він був шокований тим, як президент України не просто був присутній на торгах, що не належить до його повноважень, своєю появою Порошенко фактично "зупинив аукціон".

Ще більше обурення викликають нещодавній ролик Порошенка з нагоди дня Європи. Не зрозуміло, по якому праву він використав у своїй рекламі айтішний кластер UNIT.City або великий український старт-ап MacPaw.

Це приватні інвестиції, які стали можливими швидше всупереч, а не завдяки керівним нині псевдо-елітам. Найкращою рекламою Порошенка з нагоди Дня Європи стали б антикорупційний суд, новий Виборчий кодекс та фотографія трьох друзів-корупціонерів за ґратами.

У підсумку, розпорошивши свій фокус уваги, Порошенко постійно стикається з проблемами в тих сферах, які належать до його прямого мандату.

Ідеться про міжнародні відносини, де Україна дедалі частіше стикається з нерозумінням країн-сусідів. Або про питання безпеки, обіцяне завершення АТО відбулося лише на папері, а звільнення українських заручників з російського полону відбувається за залишковим принципом, що днями вилилося в протести на Банковій через недостатню увагу до справи Олега Сенцова.

Усі ці історії було неможливо уявити навіть у страшному сні чотири роки тому, коли сповнений сподівань та ентузіазму, Порошенко обрався президентом. Чи хочуть громадяни України мати такого керівника держави на другий термін? Питання, відповідь на яке чекати з кожним днем стає все менше.