Хоча б яким вивченим та дослідженим не здавався наш світ, на його карті все ж періодично виникають нові міста. І мова йде не про новітні пагорби хмарочосів зі скла і бетону у пустелі — а про справжні міста, такі, що мають історію. Міста із ландшафтом, який довго та прискіпливо створювався самим життям. Міста, просякнуті ароматами місцевих дерев та квітів. Із майже непомітними, може навіть дивакуватими, але від того ще більш цінними традиціями. Міста із власною ідентичністю, які відкриваються світові і стають глобальним надбанням.

Читайте також: Чому українець, який створив Супермена, десятиліттями виборює авторське право на героя

У 1970-ті роки таким містом став швейцарський Давос. До того часу він був відомий лише поціновувачам гірськолижних курортів, і саме в курортно-санаторному статусі потрапив у роман Томаса Манна "Зачарована гора". Але після того, як професор Женевського університету Клаус Шваб задумав проводити тут Європейський форум менеджменту – що згодом перетворився на Всесвітній економічний форум – Давос став провідною платформою політичних та економічних дискусій планетарного масштабу.

Так одна ідея (і, звичайно, наполеглива праця задля її реалізації) радикально змінили місто.

До середини 90-х років місто Більбао на півночі Іспанії було таким собі пам'ятником важкої індустріалізації початку ХХ століття. Але будівництво ультрамодерного Музею Гуггенхайма, який став одним із головним напрямків міжнародного культурного паломництва, змінило Більбао. Місто перетворилося на яскраву частину глобальної туристичної карти.

Знову-таки, долю Більбао змінила потужна ідея і сміливість, необхідна для її втілення. Вони стали вирішальними для відкриття цього міста усій планеті.

Цього року на карті планети Земля нарешті з'явиться Канів. Адже 7-го липня він вперше прийматиме економічно-гуманітарний форум Ukrainian ID.

Місто, яке має особливе культурне та історичне значення для мільйонів українців в усьому світі, стане епіцентром глобальних дискусій про стан людства та його спільне майбутнє у часи новітньої економіки, що трансформується просто на наших очах.

Чому саме Канів?

Розташований у серці України, Канів освячений надзвичайним символізмом, пов'язаним із спадщиною Тараса Шевченка. Тому він безперечно достойний того, аби прийняти захід, що ми проектуємо і створюємо як головний форум Східної Європи.

Тарасова гора у Каневі – потенційний напрямок культурного паломництва з усього світу

Місто із тисячолітньою біографією, Канів завжди був на перетині культур і цивілізацій. За часів Київської Русі тут проходив шлях "з варягів у греки", київські князі зустрічалися у Каневі з послами половців. Згодом він став козацькою святинею. А ще пізніше, у XVIII столітті, у Каневі розмістив свою резиденцію польський король Станіслав II Август. І посеред Дніпра, навпроти канівських гір, він проводив на галері доленосні переговори із російською імператрицею Катериною.

Отже, Канів дихає історією. Саме із ним пов'язані численні карколомні соціальні трансформації в нашій країні. І тепер ми знову звертаємося до Канва у пошуках своєї ідентичності у світі.

Ми випрацьовуватимемо "План на завтра" – так звучить тема нашого першого, історичного форуму. Якою будуть світ та Україна за рік чи за десятиліття? Як трансформуються наші звичні моделі життя, освіти, роботи? Як суспільству забезпечити розширення своїх прав і протистояти їхньому скороченню?

На ці запитання шукатимуть відповідь світові лідери думок у різних сферах. Серед модераторів і учасників панелей Форуму – Джон Хербст, директор Євразійського центру Атлантичної ради та посол США в Україні у 2003-2006 роках, міністр інфраструктури Володимир Омелян, Наталія Яресько, виконавчий директор Ради з фінансового контролю та управління Пуерто-Рико і екс-міністр фінансів України, Кеді Ворд, головний радник проекту міжнародної технічної допомоги Канади "Партнерство для розвитку міст", посол Канади в Україні Роман Ващук. А також ціла група медійників із США: редактор The Daily Beast Крістофер Діккі, інвестор в Україну та редакторка National Post Даян Френсіс, голова української служби "Голос Америки" Мирослава Гонгадзе, журналістка Newsweek та The Daily Beast, лауреат премії "За мужність в журналістиці" та борець проти насилля над жінками Анна Нємцова.

Читайте також: ТОП-6 місць в Україні зі списку спадщини ЮНЕСКО: ви маєте це побачити

Цей список просто зараз продовжує доповнюватися спікерами з числа лідерів думок, візіонерів та інвесторів першого ешелону. Інвестиційна складова є однією з найголовніших для Ukrainian ID – адже завдяки цьому заходу ми плануємо привернути увагу до можливостей Канева і України у сферах сучасної економіки: інформаційної, сервісної, туристичної.

Впродовж однієї доби десятки спікерів і запрошених гостей працюватимуть в рамках п’яти тематичних панелей форуму: Economy ID, Community ID, Human security ID, Culture ID, Technology ID. І результатом нашої роботи має стати дорожня карта для України та світу, який наразі переживає період глобальної невизначеності. Аби вийти з цього періоду не понівеченими, а збагаченими новим досвідом та новими можливостями, краще рухатися вперед не з заплющеними від страху очима та на дотик, а маючи в руках той-таки "план на завтра" – який і буде колективно створений на Ukrainian ID.

Канівський форум вже неофіційно називають "українським Давосом" – з огляду на його спікерів, розмах та амбіції. Паралелі можна провести і з тим-таки Більбао, адже однією із задач форуму буде створення особливої культурної та сервісної екосистеми, яка допоможе Каневу розвиватися й повернути собі статус одного з головних туристичних напрямків України. Канів має дивовижні географічні та інфраструктурні умови для того, аби приймати сотні тисяч та мільйони гостей з усього світу. І наше завдання – запустити процес його оновлення та розбудови.

До речі, усі забрані під час форуму кошти будуть направлені на довгоочікуване завершення будівництва Шевченківського дому, що має стати сучасним культурно-освітнім хабом, гуманітарною прикрасою Канева. Але наші плани однозначно виходять за локальні рамки.

Ukrainian ID має особливе значення тому, що його аналогів на сьогоднішній день просто не існує. Своєю метою ми ставимо вироблення нових стратегій розвитку людини – а ця тема, звичайно, набагато ширша та складніша за економічні чи політичні перипетії сьогодення, яким присвячена більшість дискусійних платформ в Україні та за кордоном. Ukrainian ID невипадково названий саме "економічно-гуманітарним" форумом: ми підкреслюємо той причинно-наслідковий зв'язок, який безсумнівно існує між гуманітарним розвитком суспільства та його економічним поступом. І наполегливо стверджуємо, що саме розвиток людини має стати питанням номер один державної політики України – і навіть питанням національної безпеки.

Пам’ятаю, як у 2011 році американський журнал Newsweek, пишучи про потужний старт Мистецького Арсеналу, зазначав, що останнє тисячоліття українські землі були "культурним болотом" – мовляв, зараз є шанс змінити цю ситуацію. Мені ці слова здалися несправедливими. Як можна вважати "болотом" батьківщину світової ікони авангарду Казимира Малевича? Чи батьківщину Олександра Довженка, який вже майже століття формує розуміння мови кінематографа у кіношколах усього світу?

Але таким був цей відсторонений погляд. Він означав, що Україна не надто піклується про свою ідентичність, про ідею свого існування. І тому її культурні, гуманітарні здобутки банально експлуатуються більш розторопними сусідами. Такими ж уламками колишніх імперії, як і ми, але успішнішими у розумінні того, що ідентичність країни має надзвичайне політичне та економічне значення. І що створюється ідентичність, перш за все, засобами гуманітарної сфери: культурою, наукою, освітою. І саме сильна ідентичність є передумовою економічного розвитку, його базою навіть у часи криз або розчарування інвесторів.

Нарешті, цього липня ми вирушимо у важкий, але необхідний і фантастично цікавий шлях до власної, української ідентичності – до Ukrainian ID. І я запрошую вас доєднатися до нашої подорожі.

Читайте також: Свобода, яка є в Україні, – це негатив, – художник Марчук