Політик, своє ставлення до якого чеські виборці висловлювали ще у 2015 році, вивісивши червоні труси замість президентського штандарта, за великим рахунком, не сказав нічого для себе нового. Мілош Земан і раніше всіляко облизував Кремль.
Його виступ у ПАРЄ – лакмусовий папірець для європейських настроїв. Іронія долі полягає у тому, що цього місяця у Чехії пройдуть парламентські, а у січні 2018 року – президентські вибори, і далеко не факт, що Земан нарешті опиниться у витверезнику історії.
І справа не в тому, що уряд Богуслава Соботки швидко дистанціювався від заяви президента Чехії (лідер чеських есдеків може поступитися своїм місцем після парламентських виборів). Земана Кремль запустив до європейського політичного простору як каталізатор проросійських процесів, і репутація політика при цьому виявилася не настільки важливою для його ляльководів, про яких слушно зауважив український міністр закордонних справ Павло Клімкін. Росії вкрай важливо повернутися до ПАРЄ, розпочавши процес публічного відновлення власного впливу на європейські політичні процеси. Земан же зіграв роль Юліуса Фучіка, наче закликавши "Люди, будьте пильними".
Хамська пропозиція Земана Україні змиритися з втратою Криму в обмін на грошову (або нафтою та газом) компенсацію не лише має стати інформаційним приводом офіційному Києву активніше говорити про проблеми окупованого Криму, але і демонструє настрої окремих представників істеблішменту Старого Світу. Ті за прийнятну ціну на енергоносії готові на багато поступок Кремлю, і про це теж не треба забувати, а реагувати чітко та зрозумілою для наших європейських партнерів мовою. Реагувати всім представникам влади, які відчувають відповідальність за перебіг подій в Україні.
Читайте також: Земан відпрацьовує кремлівські і "газпромовські" гроші, – політолог