На перший погляд, це добре, але мене зацікавило, чи в усіх країнах до водіїв застосовується метод "батога", а не "пряника".

Читайте також: Після смертельної ДТП із Зайцевою у МВС зважились на важливі зміни

З'ясувалося, що, наприклад, у Стокгольмі поліція змінила акценти зі штрафування за перевищення швидкості на винагороду тим, хто їздить за правилами. Створено лотерею для сумлінних водіїв, де можна виграти 20 000 крон. Унаслідок цього в зоні, де дозволеною є швидкість 30 км/год, середня швидкість зменшилася з 32 до 25 км/год.

Світовим трендом стає так зване підштовхування людей до необхідної поведінки, а не тільки прямі поради або покарання за порушення. І на це є наукове обґрунтування. Яке? Пропоную ознайомитися.

"Керований вибір" від екс-радника Обами

Nudge, або теорія підштовхування, – це поведінкова концепція в галузях психології, політології та економіки, яка полягає в тому, що підштовхування до прийняття того чи того рішення є не менш ефективним, ніж безпосередній примус або рекомендація. І саме за цю теорію 2017 року Ричард Талер – відомий і популярний економіст, екс-радник Обами, який отримав Нобелівську премію з економіки.

Що ж такого важливого й цікавого в цій теорії? Ще 2008 року Талер разом із відомим американським юристом Кассом Санстейном опублікували книгу "Як поліпшити наші рішення про здоров'я, добробут і щастя", у якій і було окреслено теорію, що швидко стала мейнстримом. За словами самих авторів, "підштовхування, як ми його будемо далі називати, – це будь-який аспект процесу вирішування, який спонукає людей змінювати свою поведінку певним чином, не вносячи жодних обмежень у можливості вибору".

Цією теорію відразу зацікавились політичні діячі Великобританії, Сполучених Штатів та інших провідних країн світу, міжнародні корпорації та маркетологи з усього світу.

Читайте також: "Використав не за призначенням": пенсіонера оштрафували за відпочинок на зупинці

Як це працює?

Поведінкова економіка працює на стику знань ринку й психології людини та вивчає, яким чином емоційні фактори впливають на економічні рішення.

Як це працює на простих прикладах? Ще 2010 року уряд Сполученого Королівства утворив групу, щоб перевірити, наскільки вибір людини є усвідомленим і раціональним, а наскільки – автоматичним та чи можливо "допомогти" його зробити. У супермаркетах почали ставити овочі й фрукти біля входу – і це статистично збільшило обсяг споживання здорової їжі.

Інший приклад: в одному місті заради експерименту почали інформувати мешканців, наскільки більше за норму вони використовують електрику, – і люди почали ретельніше заощаджувати. А муніципальний уряд Вашингтона під час он-лайн подовження водійського посвідчення пропонує надати пожертву на міський парк, при цьому пункт "Так, хочу надати 5 доларів" уже відмічено як обраний. Так само вчинили й щодо пункту про донорство органів.

Як це можна застосовувати в нашій країні?

Чи застосовується теорія підштовхування в Україні? Так, зайдіть-но до найближчого супермаркету й задумайтеся, як місце розташування товару та його реклама впливають на вас, чому вам хочеться купити той, а не той товар…

Рекламний бізнес у нас процвітає, але хіба лише він скеровує наш вибір? Позитивним прикладом впливу на суспільну свідомість можна назвати київські мурали, які, окрім естетичної краси, ще й допомагають боротися з вандалізмом.

Такими, на перший погляд, простими маніпуляціями варто активно послуговуватися заради покращення суспільного життя в країні, як це роблять за кордоном. Я вважаю, що треба підштовхувати людей, щоб вони почали замислюватися над актуальними й глобальними темами: як заощаджувати енергоносії, чому важливо не смітити, яким чином дбати про навколишнє середовище, для чого треба займатися благодійністю тощо.

Як підприємець, можу сказати, що цю теорію успішно використовують і в бізнесі, наприклад, запроваджують мотиваційні програми для працівників замість штрафів. Знаю з власного досвіду, що такі програми прекрасно позначаються на ефективності персоналу, оскільки працівникові отримати премію чи путівку на відпочинок набагато приємніше, аніж штраф за спізнення.

Читайте також: 5 порад, як їздити по слизькій дорозі