А ставлять люди це питання тому, що відчувають: їхнє місто їм не належить. Власне, це й не дивно, адже після радянського досвіду централізованого управління кияни тільки зараз вчаться бути господарями свого дому. Водночас планування розвитку київської інфраструктури й досі відбувається за принципом латання дір і вирішення аварійних ситуацій (згадайте хоча б історію з Шулявським мостом чи традиційний хаос на вулицях міста після кожної повені).
Читайте також: Чому Київ має низький рейтинг серед найкомфортніших міст світу: коментар Кличка
Чому ж місто розвивається неповноцінно? Проблеми дві: політика, що присутня під час розподілу бюджетних коштів між районами та неефективність чиновників РДА.
Нелогічні розрахунки
Наразі в Києві не існує жодного офіційного пояснення, за яким принципом відбувається розподіл бюджетних коштів між районами столиці. Невідомо, чому один район отримує більше грошей із бюджету, аніж інший. Зверніть увагу на видатки районних рад (РДА) у 2017 році і план на 2018 рік. Загальний обсяг передбачених витрат у 2017 році – 15 мільярдів 300 мільйонів гривень (або 32,7% від усіх витрат бюджету 2017); у 2018 році – понад 15 мільярдів 140 мільйонів гривень (або 28,2% від усього бюджету 2018).
Логічно, що розподіляти всі ці гроші повинні були б відповідно до кількості населення в районах. Тобто якщо Деснянський, Дніпровський і Святошинський райони найбільші (кількість населення – 369 тис., 356 тис. і 341 тис. осіб відповідно), то вони б і мали отримати на свій розвиток більше грошей. Але у лідерах, за кількістю отриманих коштів, Дарницький район (де кількість населення сягає не повні 341 тисяча осіб). Якщо бюджетувати в першу чергу райони, що збирають найбільше податків, то лідерамии стануть Шевченківський, Печерський, Голосіївський (хоча навряд і такий підхід врахує інтереси усіх киян).
Очевидно й те, що при визначенні пріоритетів бюджетної політики за попередні роки, чиновники не зважали на природний приріст населення, за яким Дарницький район з 2012 року є лідером (в 2016-ому цей район забезпечив майже 40% природного приросту всього населення Києва). Вже декілька років поспіль перенасиченість дитячих садків в цьому районі складає 150-200%. Тобто з нескладних математичних обрахунків стає зрозумілим: у 2018-му в цьому районі ще більш гостро постане питання нестачі дошкільних навчальних закладів, а через декілька років – нестачі шкіл (це вже не говорячи про парки, спортивні майданчики і тд).
Комусь все, а комусь – …
Побутує думка, що в столиці розвинуте самоврядування. Та по факту вся влада належить КМДА в особі голови, якого призначив президент. Окрім цього, Київ має районні держадміністрації, голів яких, знову ж-таки, призначає президент. Він же (президент) ставить очільниками районів людей, прихильних до себе. Таким чином, якщо міський голова не поділятиме президентські погляди, то керівники РДА все одно підтримають гаранта. Більше того, голови районів, за потреби, можуть саботувати програми і рішення мера (звісно, якщо цього забажає керівник держави).
В таких же умовах відбувається складання і розподіл бюджетної казни міста. Тобто без участі самих киян, які цю казну і наповнюють. Прихильність голови КМДА до того чи іншого голови РДА прослідкувати просто. А виражається вона в обсягах фінансів, які виділяються на район. У розвинених країнах така система навряд чи б змогла існувати (до прикладу, міська рада канадського міста Торонто, де лише поточні видатки становлять 11 млрд доларів, взагалі не має представників політичних сил у своєму складі). Тобто в цивілізованому світі політика в міському врядуванні відсутня.
"Вишенькою на торті" так званого самоврядування в Києві є мажоритарні округи: після прийняття бюджету кожна РДА затверджує так званий адресний перелік капітального ремонту, на який виділяються чималі гроші. Після цього деякі депутати Київради домовляються з головами райдержадміністрацій, аби вони зробили все можливе, щоби їх "феодальний округ" отримав найбільший шматок з бюджету. Поглянути, як працює ця схема, пропонуємо на прикладі Солом'янської РДА.
Солом'янський район поділено на 13 виборчих округів (98-110). Блок Петра Порошенка "Солідарність" на останніх місцевих виборах отримав 7 депутатів, "Об'єднання «Самопоміч" – 2, ВО "Свобода" і "Єдність" по одному. В трьох округах не обрали жодного депутата, а в одному було обрано одразу два (особливість Закону України Про місцеві вибори).
Згідно бюджету Києва на 2018 рік, на капітальний ремонт ЖКГ вищезгаданого району виділили 86,7 мільйонів гривень. Тобто ці кошти підуть на капітальні ремонти фасадів, сходових клітин, електромереж/електрощитових, інженерних мереж, покрівель, заміну вікон, та модернізацію ліфтів тощо. Погодьтеся, що ремонт таких видимих для ока киян речей, може принести окремим особам політичні дивіденди в майбутньому. Тому, якщо відкрити розпорядження Солом'янської РДА про затвердження адресного переліку капітального ремонту, можна побачити, що 7 депутатів від "Солідарності" та один від "Єдності" отримали майже по 10 мільйонів на свої виборчі округи. А на округи "Самопомочі", "Свободи" і двох округів без обраних депутатів, виділили аж… нуль гривень.
Житлово-комунальне господарство найбільш смачний сегмент із точки загравання з електоратом. Тим паче у районі, де більше половини будівель житлового фонду – "хрущовки". Тому з наближенням виборів пристрасті лише загострюються. Як результат – несправедливий розподіл суспільних грошей і нерівномірний розвиток території.
Гроші є. Бачення на що їх витратити – немає
Не останню роль в неефективному розподілі коштів між районами столиці відіграє і низька кваліфікація чиновників райдержадміністрацій. Так, наприклад, у 2017 році районні адміністрації загалом освоїли 84% запланованих капітальних витрат. Спершу видається, що результат непоганий, якщо не враховувати той факт, що ще станом на листопад 2017 цей показник був на рівні 59%.
Причиною такого низького освоєння є, зокрема, відсутність стратегічного планування. Тобто в останні місяці року РДА свідомо закривають проекти розвитку районів, які вони не встигли реалізувати, а гроші, що мали на них витратити, поспішно спрямовують на інші цілі.
Проблему вирішить створення райрад
Тож як вирішити проблеми такого неефективного управління районами? Києву слід відновити райради. Тільки за таких умов, очільник району буде підзвітний громаді, а не керівництву держави. Тоді будуть враховані потреби усіх громадян, відтак – відбуватиметься рівномірний і справедливий розподіл коштів. Все це логічно сприятиме розвитку районів, і Київ буде європейською столицею не лише документально, а й наяву.
Кияни вже зрозуміли, що нинішнє "самоврядування" заганяє усіх в глухий кут, а тому підготували місцеву ініціативу про відновлення районних рад. Цей документ передбачає два кроки:
- скасування 4-го пункту рішення Київради від 2015 року, де йдеться про те, що перші вибори райрад у столиці мають відбутися 27 березня 2016 року. Ця дата вже минула, а тому цей пункт неможливо виконати.
- Звернення Київради до ЦВК з вимогою призначити конкретну дату перших виборів до райрад у столиці.
Перші кроки до впровадження справжнього якісного самоврядування в столиці зроблено, тому зміни неминучі. Погоджуєтеся?
Читайте також: Археологічні знахідки на Поштовій: чи створять на місці розкопок музей