“Я прийшла додому і мамі сказала: “Мені потрібно завтра на екскурсію тваринам щось поїсти”. І мама мені сказала, щоб я їм взяла капусти, моркви, взяла картоплі і пшона”, - розповіла Ніла Кухарчук.
“Я думав, що вони будуть втікати і багато хрюкати. А насправді вони не такі боязкі і вже не такі страшні”, - додав Юрій Гаврилюк.
Біля таких годівничок харчуються зубри, олені, косулі. Натрапити на перших дуже важко - їх можна побачити хіба на світанку, або ж під вечір. А от олені з косулями людей практично не бояться, хоча й надто близько до себе не підпускають. Тому їжу дітям доводиться залишати безпосередньо у годівничках. У холодну пору року також тваринам бракує солі, однак подавати її потрібно по-особливому.
“Вони не бачать того всього по телевізору, а вони бачать то все своїми очима. І я думаю, ця дитина запам’ятає надовго, як вона клала, сюди клала капусту, як свинка приходить бере їсть чи там олень”, - каже старший єгер Володимир Лойко.
“У них проявляються, по-перше, такі риси, як відданість, як доброта, як бажання допомогти комусь”, - сказав керівник Луцького туристичного гуртка Руслана Мельник.
Такі екскурсії - це найкращі уроки краєзнавства, переконують фахівці. Мовляв, ні книжки, ні телебачення не розкажуть про тварин стільки, скільки безпосередня зустріч із ними.