"Випромінюйте здоров'я та красу!"

"Заможному американцю Ебену Байєрсу було 47 років, коли в листопаді 1927 року він травмував руку при падінні. Оскільки біль не проходив кілька днів, лікар порадив йому нові, великонадійні ліки під назвою "Радітор". Їх розхвалювали як засіб від 150-ти хвороб, і – що досить важливо – виробник платив лікарям, які виписували ці ліки, комісію у розмірі 17%", – пише журналіст швейцарське видання Tages-Anzeiger Фелікс Штрауман.

Важливо! Скільки життів може врятувати один донор

"Біль дійсно пройшов, ймовірно, сам собою. Але Байєрс був у захваті від "Радітора", оскільки думав, що саме завдяки йому він почував себе краще. Згодом він почав пити щоденно по три пляшечки засобу, що утричі перевищувало рекомендовану дозу. За три роки з'явилися фатальні наслідки прийому вдаваного диво-засобу. Радіоактивний радій, який містився у ньому, зруйнував організм Байєрса зсередини. Коли у 1932 році ще донедавна міцний чоловік помер від численних пухлин, він важив лише 42 кг".

Радій тоді був у моді, – зазначає видання. – З моменту його відкриття подружжям Кюрі у 1902 році аж до 1930-х років лікарі випробували його як засіб проти високого кров'яного тиску, діабету, артриту, ревматизму, подагри, туберкульозу і раку.

"Популярністю користувалась заражена радіацією вода для пиття та прийняття ванн. Його отримували, наприклад, за допомогою призначеного для домашнього використання "Ревігатора", диспенсера для води з урановою рудою із вмістом радію. Креми для шкіри, мазі та зубна паста з радієм красномовно рекламувались в газетах словами: "Випромінюйте здоров'я та красу!" і "Радій принесе здоров'я тисячам людей". На щастя, радій був дорогим, тож у більшість продуктів небезпечну речовину не додавали – обман, який, імовірно, врятував життя багатьом людям", – йдеться у статті.

Черв'як вам у тіло!

"У XIX столітті жінки теж боролись за ідеальну фігуру, – продовжує видання. – Особливо заманливим був спосіб залишатися стрункою без зусиль і обмежень за допомогою тренду – стьожкових черв'яків. Ті, хто хотів схуднути, мали приймати яйця паразита, щоб потім черв'як виріс та їв разом з "господарем".

При цьому, зазначає Штрауман, стьожковий черв'як, який може досягати у довжину 10 метрів, здатен жити в організмі людини кілька десятиліть і викликати головний біль, запалення мозку, судоми та слабоумство.

"За винайденням електричної лампи на початку XX століття прийшов час розквіту "світлової терапії". Вважалося, що "ванни" під яскравим світлом мали допомогти у лікуванні скарлатини, ожиріння, закрепу та діабету".

"Примхливі діти можуть легко вивести із себе, і тут порятунком був сироп місіс Вінслоу. Завдяки невеликій дозі у ньому морфію він був "здатен заспокоїти будь-яку людину і будь-яку тварину", – йшлося у рекламі. Засіб, який продавали з 1845-й по 1930 рік, лікарі назвали "вбивцею немовлят", оскільки батьки часто занадто старалися в заспокоєнні своїх дітей", – йдеться в статті.

На часі: Трансплантація органів: коли повноцінно запрацює в Україні і за чим затримка?

Ампутація за 6 секунд

Як пишуть Лідія Канг і Нейт Педерсен у своїй книзі "Історія шарлатанства", аж до появи анестезії приблизно 150 років тому операції необхідно було робити швидко. Так, шотландський хірург Бенджамін Белл у XVIII столітті робив ампутацію гомілки за 6 секунд. Однак через високий темп роботи хірурги іноді помилялись і, наприклад, під час ампутації ноги могли відрізати пацієнту яйце або палець асистента, який тримав ногу. Але й без таких невдач після операцій помирало більше 60% людей.

З появою анестезії й асептики операції стали безпечнішими і гуманнішими, – пише далі Штрауман. – Зате ідеї хірургів стали більш дивними. Британський лікар Вільям Арбутнот Лейн видалив у більш ніж тисячі пацієнтів, переважно жінок, товсту кишку, тому що вважав її причиною слабоумства, головного болю і роздратованості.

"Століттями люди вірили в лікувальну силу ліків із вмістом ртуті. На них розраховували при меланхолії, закрепі, сифілісі, грипі, головному болю, паразитах, зубному болю. При цьому симптоми отруєння, наприклад, рясне слиновиділення, плутали з лікувальною дією. Ефект ртуті буде досягнутий, якщо хворий виділить мінімум 1,5 літра слини, вважав у XVI столітті Парацельс, відомий своїм висловом про те, що "тільки доза робить ліки отрутою". Він, імовірно, й сам помер від отруєння важким металом".

Порятунок потопельника димом

"З середини XIX сторіччя поширеним і сумнівним діагнозом серед жінок була істерія, яка мовби проявляється такими неспецифічними симптомами як втома, депресія чи тривога. Рекомендованою терапією був "масаж тазу", завдяки якому мав бути досягнутий "істеричний пароксизм". Простіше, масажем геніталій лікарі доводили пацієнток до оргазму. Чоловіки були не в захваті від цього і скаржилися на складну техніку масажу, втрачений час та біль у зап'ястку. Перший вібратор, який важив 18 кг, полегшив їхній труд".

Пасивне куріння іншого роду: у XVIII столітті поширеним методом реанімації було вдування тютюнового диму у задній прохід за допомогою клізми. Такий метод використовувався при порятунку потопельників. Вважалось, що дим зігріє жертву та простимулює дихання. Уздовж Темзи, – пише Tages-Anzeiger насамкінець, – працювала навіть спеціальна рятувальна група з клізмами.

Читайте також: Скільки українців з ВІЛ живуть повноцінним життям