Після приходу до влади Петро Порошенко та Арсеній Яценюк розподілили між собою не тільки державні корпорації. Наприклад, "Енергоатом" відійшов до "Народного фронту" і Мартиненка, а "Укроборонпром" – до Порошенка і його бізнес-партнера Гладковського.
Читайте также: "Доклався до дерибану навіть у дрібницях": як член клану Порошенка "дбає" про репутацію шефа
Вони також розподілили державні банки. Так, "Ощадний банк" очолив однокурсник Яценюка Андрій Пишний. І саме через "Ощадбанк" інший член "Народного фронту" Ігор Котвіцький безкарно перевів 40 мільйонів доларів на панамський офшор у той час, коли решта країни могла зняти з депозиту менше тисячі доларів.
Ігор Котвіцький
Інший державний банк – "Укрексімбанк" – перейшов до Порошенка. На це було декілька причин. Перша – тому що в "Ексімбанку" кредитувалися оборонні проекти, які здійснювалися через "Укроборонпром", куратором якого був згаданий Гладковський. По-друге, тому що в державному "Укрексімбанку" було багато позик для підприємств Порошенка і його партнерів – згаданого Гладковського та корпорації "Богдан".
Тому "Укрексімбанк" після Революції Гідності очолив Олександр Гриценко, якого називають ледь не родичем Порошенка – принаймні, чинний президент багато років є близьким з батьком банкіра. І не дивно, що за часів Гриценка всі принципові рішення в "Укрексімбанку" ухвалюються за безпосередньої участі Порошенка. Зокрема, як розповідають очевидці, Порошенко осибисто втручався у рішення, які ухвалювалися "Укрексімбанком" щодо своїх позичальників.
На Банковій почали організовувати ледь не своєрідні засідання кредитної ради "Укрексімбанку", куди керівництво фінансової установи приносило детальну інформацію про своїх боржників, і Порошенко особисто давав вказівки, кому який процент реструктуризації встановити.
Звичайно, така діяльність не має нічого спільного з повноваженнями президента, який за Конституцією відповідає за міжнародні та оборонні питання, а на виборах прагне обмежити свою компетенцію словами "Армія – мова – віра". Але, коли припікає, то використовує владу в особистих інтересах.
Петро Порошенко
Цікаве рішення днями ухвалив "Укрексімбанк" відносного одного з пов'язаних із президентом підприємств – корпорації "Богдан".
Передісторія така. Ще в 2015-ого "Укрексімбанк" домігся стягнення 1 мільярда гривень з "Богдану" та його дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1". Аж раптом у липні 2018 року, менше ніж за рік до виборів президента, "Укрексімбанк", який належить до негласної корупційної квоти Порошенка, підписав договір з "Богданом" про реструктуризацію заборгованості. Угода передбачає погашення "Богданом" боргу перед "Укрексімбанком" на 1 мільярд 300 мільйонів до кінця – вдумайтеся – 2031 року.
А тепер подивіться відсоток, який буде платити "Богдан" у державний банк – банк, що належить нам з вами! – за цією угодою. До кінця цього року відсоток "Богдану" складе 0,5%! Весь наступний рік ставка стане 1%. У 2020 – 1,5%. При тому, що зараз облікова ставка НБУ, тобто відсоток, під який Нацбанк дає в борг комерційним банкам, становить 17%.
Відчуваєте різницю 0,5% для Порошенка та 17% для інших банків?
При чому недоотримані "Укрексімбанком" гроші за цією угодою з "Богданом" – це наші з вами гроші, які могли стати прибутком державного банку та бути відповідним чином розподілені для суспільних потреб або через програми розвитку, або просто через виплату дивідендів.
Читайте также: Як Порошенко і Гройсман замість боротьби з корупцією влаштували боротьбу між собою
Насправді, "Укрексімбанк" постійно докапіталізовується за рахунок держави. З 2014 року на ці потреби уряд витратив 22 мільярди гривень.
Тільки у далекому 2024 році відсоток, за яким корпорація Порошенка буде погашати свою ж заборгованість перед державним банком, наблизиться до нинішньої облікової ставки НБУ – "Богдан" буде повертати борги за ставкою 15%.
"Богдан" буде віддавати борг за аномально низькою ставкою
Тепер зрозуміло, чому Порошенко виступає проти перетворення державних банків на нормально функціонуючі фінансові установи. Набагато корисніше для власних потреб, щоб це були гаманці для вирішення приватних потреб.
Ще 5 липня Верховна Рада прийняла закон про удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні. Минув липень, серпень, вересень – він досі не підписаний президентом.
Причина, чому так відбувається, дуже проста – бо в законі прописана реформаторська, але невигідна Порошенку норма, за якою державні банки будуть мати повноцінні наглядові ради, які будуть спрямовувати діяльність "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" не на задоволення потреб Порошенка чи іншого президента, а на прибуток в інтересах суспільства.
Знаєте, чому вже четвертий місяць Порошенко не підписує закон? Бо в номінаційному комітеті, який обиратиме наглядові ради державних банків, президент матиме лише одного представника! І через особисті образи Порошенка заблоковано цілу реформу. При тому, що, повторюся, до повноважень президента взагалі не належить нагляд за банківською діяльністю, і він не повинен мати навіть одного представника в цьому номінаційному комітеті.
Але коли бізнес Порошенка має кредити в державних банках, який потім робить для нього нечуваний подарунок, то він просто не може відмовитися від контролю над фінансовим сектором – інакше швидко перетвориться на банкрута. Це і є типовий конфлікт інтересів, у якому перебуває Порошенко.
Читайте также: Пристрасті навколо ЦВК, або Як Порошенко вдається до відвертих маніпуляцій
Але страждає від цього вся країна. Адже не лише державний банк стає дойною коровою для президентського клану, але і, наприклад, прийняття закону є умовою гарантійної операції Світового банку на 650 мільйонів доларів та отримання другого траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу.
І так далі і тому подібне. Поки Україна перебуватиме в управлінні корумпованих політиків, які змішали владу та бізнес, доти ми будемо деградувати, а світова спільнота перенаправить увагу, фінансові програми та політичну підтримку на інші перспективні ринки. Саме тому ми не повинні допускати помилок на наступних виборах президента.