Львів. Наприкінці жовтня автомобіль BMW, що на польській реєстрації, на великій швидкості вилітає на зустрічну і в'їжджає у новенький маршрутний автобус МАЗ і дерево. У салоні в цей час – 50 пасажирів. Поки водій автобуса виходив із салону, водій та пасажир BMW тікають з місця пригоди. І більше не повертаються. Це сталося під вікнами знаної львівської фотографині, а тому у Facebook не один день спостерігали і обговорювали, як авто-винуватця зіткнення розтягують по запчастинах.


Фото із Facebook OlgaPrimovych-Hrabar

Звісно, випадок не унікальний. Але як на мене, вкотре довів: відтягувати з легалізацією автомобілів на єврономерах більше не можна було.

ПРО КРИТИКУ ЗАКОНУ ТА ВСІХ НЕЗАДОВОЛЕНИХ

Ухваленому закону вже дісталася добряча порція критики. Зрозуміло, питання дійсно непросте. А все тому, що роками влада показувала свою бездіяльність і не вирішувала питання доступного авто як такого.

Врешті закон прийнято – але задоволених мало. Євробляхери не задоволені, бо акциз не настільки здешевили, як хотілося, екологи – бо зняті обмеження щодо екологічних стандартів і це недобре для довкілля, депутати – бо не всі їхні правки враховано… А ще ж є ті, хто офіційно купував і оформлював машини за високими акцизами – і їм ніхто нічого не відшкодує.

Ще у квітні я писав, що рішення щодо євроблях варто очікувати ближче до виборів. Так і сталося.

Його можна і будуть критикувати, можна і будуть шукати підтекстів, а ще – тих, кому був він вигідний чи ні. Це очевидно.

Але.

Функція держави – встановлювати правила гри, причому для всіх однакові. Влада мусить приймати рішення і забезпечувати соціальний баланс. Дійсно, є певна група, яка чітко відстоює свої інтереси. Але є й інші, яких втомив хаос на дорогах, коли можна потрапити в ДТП за участі таких авто – і тоді не знайдеш крайнього (дивися вище), тому тут треба шукати ось цей баланс і враховувати інтереси інших.

Як? Переговори, діалог, компроміс.

ЗАКОН НЕ ЛИШЕ ПРО ЄВРОБЛЯХИ, А Й ПРО ДОСТУПНЕ АВТО

Хочу наголосити на одному важливому моменті – цей закон не лише про євробляхи (хоча так, це нарешті можливість для авто на єврономерах легалізуватись, бо досі вони були фактично поза законом), цей закон власне про доступний автомобіль. Бо ж зменшення акцизу досить суттєве, якщо порівнювати з тими ставками, які були:

Наприклад, авто на бензиновому двигуні об’ємом 1,5 л віком 10 років. Досі акциз був – понад 2,6 тисячі євро, а буде – 370. Тобто зменшення суми в 7 разів. Так, очевидно, питання розмитнення не обмежується акцизом. Бо ж ще є мито і ПДВ, внесок у пенсійний фонд.

Утім, друзі, ПДВ платять всі й на всі товари. Може, шаблонні приклади, але ж бабусі, які хліб в магазині купують, вони теж платять ПДВ, тарифи на комунальні послуги також включають ПДВ…

До того ж, власне за поляганням фракції «Самопомочі», було продовжено пільговий період. Тобто протягом 90 днів застосовується коефіцієнт 0,5, а це ще дешевше. І важливо – це буде стосуватись не лише так званих євроблях, це буде стосуватися всіх громадян України.

Бо ж закон не про євробляхи, а про доступне авто. Кожен громадянин зможе поїхати купити собі авто дешевше. І в пільговий період зокрема.

Це, безумовно, крок вперед. Ми таки зробили авто доступнішим.

НАСАМКІНЕЦЬ

Роками влада знаходила відмовки, аби не зменшувати акцизів – то начебто підтримувала вітчизняного виробника, то користувалася тим, що країну лихоманило в часи революцій.

Про євробляхерів та протести – це точно не вина тих людей, які через певні обставини були змушені придбати собі автомобіль у такий спосіб. Але досі ці люди залишались практично безправними. І якби влада була ефективною, то до них могли застосувати певні санкції – штрафи, конфіскацію авто.

Є й інша сторона – люди, які купували машини за великими акцизами і чиї авто тепер просто знецінилися через засилля євроблях. І їхні інтереси теж не можна не брати до уваги.

Висновок насправді один – ця проблема задавнена, складна, яка потребувала нагального вирішення давно. І тут нема тих, на чиєму боці – абсолютна правда.

Автор Любомир Зубач, народний депутат України