Натепер згідно із соцопитуваннями лідером електоральних вподобань українців залишається актор Володимир Зеленський – за нього готовий проголосувати кожен 4 українець. Тоді як кожен 5 українець голосуватиме за Тимошенко та Порошенка. У процентах це виглядає так: Зеленський має 25%, а Тимошенко та Порошенко приблизно по 18%.

Читайте також: Чи зніметься Володимир Зеленський з виборів?

Важливо, що у Зеленського не тільки симпатиків більше, а й з антипатиками ситуація краща, ніж у найближчих конкурентів. Адже за нього категорично не голосуватимуть лише 13% виборців, тоді як Юлія Тимошенко категорично не до вподоби 30% українців, а Порошенко не подобається 50% виборців, тобто половині наших з вами співгромадян.

Якщо вірити соцопитуванням групи "Рейтинг", то Зеленський долає всіх конкурентів у другому турі і неважливо з ким саме його там зведе доля. А от Порошенко, якщо і потрапить у другий тур, то програє там усім своїм конкурентам. Тимошенко, відповідно, у другому турі програє Зеленському, але виграє у Порошенка.

Отже, підсумую, за даними соціологів, серед трійки лідерів найкращі шанси на перемогу у Зеленського – у нього і рейтинг вищий, і антирейтинг нижчий, аніж у його конкурентів. Найгірші перспективи у чинного президента – підтримка в нього трохи менша аніж у Тимошенко, але антирейтинг у Порошенка просто зашкалює.

Читайте також: 5-та річниця анексії Криму, або "Чемодан без ручки" для Росії

Звісно, треба зважати, що це результати попередніх соцопитувань й українці можуть ще змінити свою думку й проголосувати інакше. Адже одне діло, коли ти поспіхом відповідаєш соціологу на вулиці під час опитування, інше діло – коли ти сам на сам залишаєшся з бюлетенем у кабінці.

Треба зважати, що ці рейтинги можуть бути замовними і не відображати реальної картини. Я заздалегідь перепрошую у поважних соціологів за такі можливо безпідставні звинувачення, проте, певні сумніви щодо незаангажованості соцопитувань таки існують. Ну і треба зважати, що до 31 березня залишається ще менеш двох тижнів і цього цілком достатньо, щоб втопити рейтинг того чи іншого кандидата компроматом. Якщо вірити соцопитуванням, то у Порошенка просто немає нині іншого шансу пройти у другий тур, окрім як оприлюднити на Зеленського якийсь вбивчий компромат. Настільки вбивчий, що українці від актора-коміка з огидою відвернуться. Що це може бути і чи існує він взагалі – навіть прогнозувати не беруся. Але на Банковій мають розуміти, що це мало не єдиний реальний спосіб чинного президента переобратися.

Адже усе інше Порошенко вже спробував – їздить на передову, обідає по армійських їдальнях та обіцяє захисникам ще більші зарплати. У досягнення Порошенка записали й монетизацію Кабміном субсидій, завдяки чому незаможні українці досить несподівано напередодні виборів отримали по кілька тисяч на руки. На повну працює й мережа агітаторів Порошенка, яку правоохоронці Авакова називають "мережа" підкупу виборців. А політологи подейкують, що більша половина кандидатів, які беруть участь у виборах – це технічні кандидати Порошенка, яких використали у якості масовки – для встановлення контролю за місцевими виборчими комісіями.

І попри те, що вже була проведена так би мовити титанічна підготовча робота, щоб чинний президент вдало переобрався, сам Порошенко не гребує так би мовити особисто виходити у поля. Сьогодні, до прикладу, інспектував в столиці 45-метрову діру в землі, вириту ще бозна скільки років тому на вулиці Стеценка. Але для простих киян та дірка останні 10 років означала звуження й постійні затори через встановлений навколо там будівельний паркан. Але для чинного президента та діра напередодні виборів означала початок будівництва метро на Виноградар. Не плутайте з метро на Троєщину, адже той жарт вже не смішний і влада вирішила вголос фантазувати саме про метро на Виноградар.

Але взагалі-то будь-який більш-менш значущій інфраструктурний проект в Україні – це привід політикам та можновладцям для самопіару. Але найогидніше, що влада таким чином просто шантажує українців і намагається нас підкупити для свого переобрання обіцянками щось колись побудувати.

Читайте також: Шулявський міст: ще одне родовище для казнокрадів?