А я от не дивився ніяких телевізійних привітань. І від того не вважаю себе меншим патріотом країни.

Не писав би цей пост, якби не передзвонила журналістка з інформаційної агенції зі Львова. Дівчина попросила порівняти два тексти привітань: від президента Зеленського і від п'ятого президента Порошенка. Моя відповідь була проста: я не дивився жодних телевізійних привітань, відзначав Новий рік в родинному колі, у нас самодостатня родина.

Читайте також: Як правильно оцінювати новорічне привітання президента?

Тим не менш був здивований стрічкою новиною, де точаться чергові баталії через якісь всього-на-всього привітання. Не аналізуватиму зміст привітань, бо повторюсь, я їх не дивився.

Однак, що здивувало. Ті самі люди, що рік тому в альтернативному привітанні від Зеленського побачили "руйнацію підвалин державності", "знущання над інститутом президента", тепер навпаки розпласталися в дифірамбах до альтернативного привітання від Порошенка.

Нічого не маю проти будь-яких "альтернативних" привітань. Ба більше, свого часу, в перший рік після президентської перемоги Януковича я зібрав чоловік 15 митців і ми записали в "Барабані" (кафешка така була) альтернативне привітання, і розкидали інтернетом, щоб хто хотів міг дивитися не Януковича, а наших митців. І ніякого "підточування державності" або "знущання над інститутом президента" в тому не вбачав. Просто, хто не хотів слухати Януковича – той мав альтернативу від "Останньої Барикади".

Тож питання не про альтернативу, а про чесність і єдині принципи. Багато в кого ж цих єдиних принципів нема. Вони готові гудити все, що "не їхнє", і обожнювати все, що "їхнє". Тож мова не про критерії і принципи, а про "ідолопоклоніння". А ідолопоклоніння – частина рабської психології. Під яким би "патріотичним" соусом це не подавалося б.

Вчимося ж критичному мисленню (нагадую – це перший пункт з "25 сходинок до суспільного щастя" – модерної української національної ідеї).

Думаю, що на Новий рік для багатьох родин важливішим має ставати тост і привітання не від президентів (нинішніх, колишніх, майбутніх), а від голови родини або найстарішого в родині – дідуся чи бабусі.

Ми в родині підняли келихи з соком і привітали один одного. Це і є Новий рік. Ще раз з Новим роком вас, пані та панове!

До теми: Для мене справді є різниця, – Вакарчук віршем відповів на новорічне вітання Зеленського