Майбутні позачергові парламентські вибори можуть виступити моментом, що створить необхідні передумови для змін у соціальній політиці України.

Саме тому ГО "Центр UA" продовжує аналізувати та порівнювати передвиборчі програми українських політичних партій як плани для їх подальшої діяльності в парламенті. Темою цього матеріалу стали пропозиції найбільш рейтингових за версіями різних соціальних служб вітчизняних політичних сил щодо соціальної політики: пенсійного забезпечення, політики зайнятості, сімейної та житлової політики, а також захисту вразливих груп.

Під загрозою чи ні: Чи скасують медичну реформу після парламентських виборів?

Пенсії

Станом на 1 квітня 2019 року в Україні нараховувалось трохи менше ніж 11,39 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становила 2 899,04 грн Мінімальна пенсія в нашій державі, у свою чергу, з 1 липня цього року нараховує 1564 грн.

Збільшення пенсій без конкретизації їх орієнтовних нових обсягів обіцяють "Громадянська позиція" та "Європейська солідарність". Інші партії намагаються бути в цьому плані більш конкретними: "Батьківщина" обіцяє збільшення мінімальної пенсії до 3094 грн, "Опозиційна платформа" – до 7 000 грн, а "Опозиційний блок" заявляє, що зможе забезпечити щорічну індексацію пенсій, а також їх розмір на рівні 40% від середньої зарплати по країні. Якщо брати суму середньої української зарплати 10 239 грн за травень цього року, то пропонована пенсія мала б становити 4095,6 грн "Громадянська позиція" в наданих нам уточненнях передвиборчого штабу обіцяє щоквартальну індексацію пенсій відповідно до рівня інфляції.

Питання реформування пенсійної системи в Україні дедалі частіше дискутується в експертних середовищах. В Україні зараз діє солідарна пенсійна система. Принцип її функціонування полягає в тому, що всі громадяни, які працюють, платять єдиний соціальний внесок (22% із заробітної плати), і частина цих коштів іде на утримання Пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії теперішнім пенсіонерам. Іншою моделлю пенсійної системи, яка може замінити або доповнити існуючу солідарну систему, є персоніфікована накопичувальна пенсійна система. Станом на зараз, існує два базові варіанти її впровадження – проекти закону від нардепів та Нацкомісії з питань цінних паперів та фондових ринків). У даній моделі кошти не беруться з "єдиного котла", а кожен протягом життя сплачує відрахування на свій особистий рахунок, на який "набігають" відсотки, і цю суму можна потім передати у спадок.

Введення персоніфікованої накопичувальної пенсійної системи обіцяють у своїх програмах "Батьківщина", "Самопоміч", "Свобода", "Слуга народу" та "Українська стратегія", а також партія "Голос" в наданих нам уточненнях свого передвиборчого штабу.

Скасувати пенсійну реформу уряду Гройсмана прагнуть "Опозиційний блок" та "Свобода". Поступове збільшення вимог до наявного робочого стажу для виходу на пенсію в 60 років стало достатньо непопулярним кроком, невдоволення яким ці партії очевидно і хочуть використати у своїй критиці.

У Радикальної партії достатньо екстравагантна позиція щодо цього питання: у її програмі йдеться про те, що справжня справедливість полягає в отриманні доярками більшої пенсії ніж ту, яку отримують судді та прокурори. Також ця політична сила обіцяє здійснити перерахунок пенсій колишнім колгоспникам.

У партії "Сила і честь" нема позицій з цього питання.Пенсії та зарплати

Зайнятість і зарплати

За перший квартал цього року рівень безробіття в Україні становив 9,6%. Середня зарплата в травні цього року нараховувала 10 239 грн, а мінімальна налічувала 4 173 грн. За рівнем доходів Україна займає передостаннє місцем в Європі, випереджаючи лише Молдову, що є базовою причиною для значної трудовою міграції українців у пошуках кращих заробітків – відповідно до заяв Мінсоцу в грудні минулого року, близько 3,2 млн громадян України працюють за кордоном постійно, а ще від 7 до 9 млн – тимчасово.

Збільшення зарплат – типова обіцянка у передвиборчих кампаніях. ЇЇ декларують "Громадянська позиція", "Європейська Солідарність", "Опозиційна платформа", "Самопоміч" та "Українська стратегія". "Батьківщина" обіцяє своїх виборцям збільшення середньої зарплати в 3,5 рази за 5 років з метою досягнення стандартів Польщі.

Економічно гарантувати перше робоче місце для молоді зобов'язуються "Батьківщина" та "Опозиційний блок". Останні навіть описують механізм досягнення даної цілі: молодий фахівець до 27 років не платить податок на дохід фізичних осіб, а роботодавець – не платить за нього єдиний соціальний внесок.

Механізми забезпечення зайнятості партії не деталізують, однак часто називають галузі, в яких обіцяють створення нових робочих місць. "Громадянська позиція" пропонує створювати робочі місця на селі та в будівництві рамках виконання інфраструктурних проектів, на розробку яких надаватиметься перевага вітчизняним виробникам.

"Європейська Солідарність" для створення нових робочих місць декларує залучення інвестицій в ІТ-галузь, агропромисловість, енергетику, машинобудування та наукоємні галузі. "Батьківщина" виділяє медиків, освітян та працівників культури як ті соціальні прошарки, яких в першу чергу має торкнутися збільшення доходів. Схожим чином виділяє потребу підвищувати зарплатню бюджетникам і "Українська стратегія". "Слуга народу" обіцяє встановити базове забезпечення вчителям на рівні трьох мінімальних зарплат, "Самопоміч" обіцяє їм грошове забезпечення, що на третину більше за середню зарплату по країні, а "Опозиційний блок" – на половину більше.

Цікаво: Раніше закони ухвалювались в інтересах наших олігархів, тепер транснаціональних, – політтехнолог

"Радикальна партія" обіцяє створити 1 млн робочих місць, а також розширити державне замовлення на робітничі професії.

Найбільш хоробру обіцянку зробила "Самопоміч". Партія у своїй програмі написала, що вважає за можливе впровадженні в Україні безумовного базового доходу не нижче 300 євро. Суть цієї ідеї полягає в тому, що всі люди, незалежно від статусу їхньої зайнятості, отримають від держави певну грошову суму.

Не мають позиції щодо цього питання "Голос", "Свобода", та "Сила і честь".

соцзабезпеченняСімейна та житлова політика

Останніми роками розмір допомоги за народження дитини не змінювався у порівнянні з тим, що був встановлений ще з липня 2014 року: за народження першої і кожної наступної дитини батьки мають отримувати єдину суму в 41 280 грн на її утримання. Причому тоді, в умовах економічної кризи та російської збройної агресії суму виплат на утримання дитини скоротили: до того за першу, другу та наступну дитину виплачували 31 тис. грн, 63 тис. грн та 127 тис. грн. Подібне непопулярне рішення безумовно викликало незадоволення серед українців і зробило актуальними обіцянки щодо збільшення соціальних виплат у цій сфері.

Фактично пропозиції різних партій щодо виплати за дитину можна систематизувати за принципом "Хто більше"? "Батьківщина" пропонує за народження першої, другої та наступної дитини відповідно 50 тис. грн, 100 тис. грн та 150 тис. грн "Самопоміч" та "Свобода" зобов'язуються забезпечити за народження дитини виплату відповідно 100 тис. грн і 120 тис. грн. Обіцянка "Опозиційного блоку" та "Опозиційної платформи" в цьому плані є найщедрішою – 100 тис. грн, 200 тис. грн та 400 тис. грн. "Громадянська позиція" в уточненнях свого штабу обіцяє відновити соціальні виплати для сімей з одинокими матір'ю чи батьком.

Інші партії із лідерів рейтингу у свої програмах цього питання не торкались.

Трапляються й інші пропозиції у цьому напрямку. "Слуга народу" у своїй програмі висловлює ідею "економічного паспорту українця". Її суть полягає в накопиченні на персональних рахунках новонароджених українців відрахування від прибутку держави за експлуатацію природних ресурсів.

Радикальна партія декларує забезпечення молодих сімей житлом, "Свобода" пропонує створити для цього державну програму доступного кредитування. "Самопоміч" підтримує забезпечення житлом багатодітних сімей. "Батьківщина" обіцяє всім громадянам доступні іпотечні кредити з державним страхуванням, що дозволятиме купувати житло без застави і першого внеску.

Вразливі групи

"Слуга народу" хоче провести аудит системи соціального забезпечення, а також перевести всі соціальні пільги у грошову форму. "Голос" схожим чином пропонує формувати соціальну політику на базі реальних потреб на можливостей бюджету, а також спростити та зробити більш прозорими процедури отримання допомоги.

"Самопоміч" обіцяє зробити територію міст більш дружньою до людей з інвалідністю та їхніх сімей через створення інклюзивної інфраструктури. "Українська стратегія" виступає за інтегрування людей з особливими потребами та запровадження "сучасних" механізмів підтримки непрацездатних громадян. Гідну державну допомогу всім соціально вразливим категоріям населення обіцяють "Європейська Солідарність" та "Опозиційна платформа". Партія "Сила і честь" декларативно вважає, що держава має гарантувати соціальне забезпечення непрацездатних громадян, матерів, що доглядають за дітьми та військових пенсіонерів.

Підтримувати вимушених переселенців з Криму і Донбасу обіцяють "Голос" та "Європейська Солідарність". "Сила і честь" зобов'язується створити програми пільгового кредитування для тимчасово-переміщених осіб та владнати майнові відносини між фінансовими органами та цими особами. "Громадянська позиція" обіцяє затвердження державної програми кредитування житла та стимулювання створення робочих місць для вимушених переселенців. Інші рейтингові партії цю категорію людей в своїх партійних програмах не згадують.

Загальна ефективність

Окремі партії висловлюють загальні ідеї щодо оптимізації виконання державою своїх соціальних зобов'язань. "Слуга народу" хоче провести аудит системи соціального забезпечення, а також перевести всі соціальні пільги у грошову форму. "Голос" схожим чином пропонує формувати соціальну політику на базі реальних потреб на можливостей бюджету, а також спростити та зробити більш прозорими процедури отримання допомоги. Адресність соціальних виплат та їх щоквартальну індексацію обіцяє також "Громадянська позиція" в наданих нам уточненнях свого передвиборчого штабу.

Відповідальні пропозиції?

Система соціального забезпечення може вважатися відображенням якості роботи усієї держави як такої. Високі соціальні стандарти демонструють, що, по-перше, держава не заважає розвиткові економіки, і як наслідок, отримає з цього великі доходи з податків, і, по-друге, що її інституції працюють достатньо ефективно, аби розподілити ці ресурси таким чином, щоб вони реально доходили до "кінцевих споживачів" – громадян. Таким чином, система соціального забезпечення схожа на вкритий дорогою черепицею яскравий дах будинку – він є першою річчю, яку помічають люди, що проходять повз, однак він, по-суті, є лише прикрасою, що тримається на стінах, які, у свою чергу, мають за опору міцний фундамент.

Українські політичні партії у текстах своїх виборчих програм часто забувають цю просту думку і, обіцяючи якісь суттєві суми соціальних виплат чи інших пільг без продумування реальних економічних механізмів забезпечення цих витрат, по-суті, починають будівництво будинку з даху.

Автор: Ігор Мошенець

Важливо: Українські партії: що планують робити з війною та куди тримають курс?