Певен, такої кількості нам більш ніж достатньо, щоб не обмежувати себе – хоча б у першому турі – лише трьома кандидатами. Можемо проголосувати так, як хочеться, а не так, як треба.
Натепер 22-м з тих 90 відмовили у реєстрації. Зокрема, Петру Симоненку, який додумався висуватися від забороненої в Україні Комуністичної партії! А от якби оголосив себе самовисуванцем (як це зробив Петро Порошенко, дистанціонувавшись від своєї низькорейтингової "БПП "Солідарності"), то і проблем у Симоненка не було б. Його обов'язково зареєстрували б, адже причин відмовляти людині, здатній подарувати бюджету 2,5 мільйони гривень, не було б жодних.
Читайте також: Список кандидатів у Президенти України: хто подав документи у ЦВК
Менше з тим, 22 відмовили, 40 кандидатів досі на розгляді. 28 офіційно вже зареєстровані, і в ЦВК їм видали красиве посвідчення кандидата в президенти, яким вони тепер зможуть хизуватися перед друзями, копами та офіціантами. Адже для більшості з тих, хто пішов зараз в президенти, насправді від того кандидатства не буде жодної користі, окрім як втішене власне самолюбство.
Політичні експерти запевняють, що лише в кількох кандидатів є реальні шанси пройти у другий тур. Ще кілька кандидатів використовують президентську кампанію як трамплін для потрапляння восени до Верховної Ради.
Саме на цьому закцентую увагу. Вибори президента, звісно, надзвичайно важливі, але не треба їх переоцінювати, забуваючи, що в Україні парламентсько-президентська республіка. Тому, хто б не очолив цього літа країну – він (чи вона), не матимуть якихось необмежених повноважень. Більше того, без підтримки Верховної Ради майбутній президент буде цілком безпорадним! І таке в нас вже було з Віктором Ющенком, усі намагання якого просто саботувалися тодішнім прем'єром Юлією Тимошенко та опозиційною до нього Верховною Радою.
Навіть чинний президент Петро Порошенко, якщо за свою каденцію і впроваджував в країні якісь реформи – лише завдяки тому, що мав підконтрольну собі Верховну Радую. А це тому, що на попередніх парламентських виборах партія "БПП" отримала чималу підтримку виборців. Відтак, сформувавши коаліцію з "Народним фронтом" та ситуативними союзниками у вигляді "Опозиційного блоку" та "Радикальної партії" Петро Порошенко і мав у парламенті достатнього голосів для ухвалення своїх законопроектів.
Петро Порошенко / Фото president.gov.ua
Проте і зараз, гіпотетично, якщо Порошенка й переоберуть на другий строк – його вже очікує саме доля Ющенка, він точно не матиме підтримки в оновленому парламенті. Адже ані його "БПП "Солідарність", ані "Народний фронт" вже не матимуть восени такої кількості депутатів! Більше того, "Народний фронт", що на минулих виборах отримав порівняно з іншими партіями велику кількість депутатських мандатів, восени ризикує взагалі в парламент не потрапити – згідно опитувань, "НФ" не долає навіть прохідний бар'єр.
Схожа ситуація може буде й у Володимира Зеленського, якщо його українці оберуть главою держави. Посаду він може й отримає, але до неї також отримає і парламент, який буде вставляти йому палиці в колеса. І він нічого з цим зробити взагалі не зможе, бо він – Зеленський, а не Голобородько. Якщо зажадає розстріляти парламент, як його персонаж із серіалу, то одразу потрапить у сусідню з Надією Савченко камеру, бо саме так відбувається у реальному житті, на відміну від тієї красивої телевізійної картинки, що її вигадують сценаристи серіалів.
Володимир Зеленський у ЦВК зібрав аншлаг / Фото Новое Время
Читайте також: Рекордна кількість кандидатів у президенти: ЦВК завершила прийом документів
Як не дивно, найефективнішою на посаді президента може бути Юлія Тимошенко, адже до весняної гетьманської булави вона може отримати восени від українців найбільше місць для своєї "Батьківщини" в парламенті. Уклавши там коаліцію з "Опозиційним блоком" та тим таки вельми гнучким головним радикалом країни, Юлія Тимошенко й собі отримає підконтрольну Верховну Раду.
Юлія Тимошенко подала документи до ЦВК 23 січня / Фото Батьківщина
Ремарка: коли кажу, що вона буде найефективнішою на посаді президента – я не вважаю, що це буде найефективнішим для країни, ні! Я лише описую функцію, адже не знаю, з якою саме метою Юлія Тимошенко може використовувати ймовірну майбутню владу.
І це все – припущення. Не факт, що вони справдяться, але описавши такі перспективи Порошенка, Зеленського та Тимошенко на посаді глави держави, я лише окреслив той факт, що президентські вибори не можна розглядати окремо від парламентських. Адже змінювати країну на краще президент матиме можливість лише за підтримки парламенту. Якщо ж вони будуть "в контрах", посада президента стане в нас чисто номінальною, як у Німеччині. Ви ж знали, що там також є президент? І це не Ангела Меркель, адже вона – канцлер, уряд очолює. А яке прізвище президента Німеччини? Не знаєте? От і в нас таке може статися, коли прізвище президента буде неважливим.