Цей невеличкий півострів у формі рогу свого часу був підвладний древнім кельтам, згодом римлянам, за ними прийшли слов’яни, а потім настав період кількастолітнього венеціанського правління. Зрештою, в цю епоху Піран і набув свого нинішнього вигляду.
Вістря цього “рогу” “увінчує” маяк - його вогні скеровували кораблів до порту Копер, що кількома кілометрами північніше. Звідси й назва міста, Піран, - від грецького “Пірос”, “вогонь”. Ця місцина - справжнє чудо: вузькі вулички-лабіринти, вибілені сонцем пастельних кольорів фасади, невеличкі площі і врешті - порт. Піран воістину поєднує у собі усю магію Адріатики.