За останній тиждень аномальний курс гривні-долара потішив українців, але викликав паніку як на міжбанківському ринку, так і у "валютних міняйл".
Так, ми звикли до сезонних коливань курсу. Але зазвичай вони плавні, не різкі та очікувані. А цього разу національна валюта вирішила здивувати.

Читайте также: Чому в Україну не хочуть йти інвестори – гучні справи

Яка причина таких "різких рухів" валюти

А причина криється у надмірній "зацікавленості" іноземців нашим внутрішнім ринком облігацій. Наприклад, нещодавно відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 мільярдів гривень з дохідністю 17-18%.

Чималу частку облігацій викупили саме іноземці – на понад 500 мільйонів доларів. Це й викликало різку "хвилю" на валютному ринку, а також "просідання" курсу долара, і відповідно, зміцнення гривні.

Зміцнення гривні: що це означає

Та чим погане таке зміцнення національної валюти, запитаєте ви. А я поясню. Це не погано. Але недооцінена гривня – це насправді цінний ресурс, який можна дуже добре використати для країни.

Зміцнення гривні
Національна валюта здивувала різким зміцненням

Наприклад, є рекомендації Bank of International Settlements для країн, які розвиваються в реаліях, подібних до українських. І згідно з цими рекомендаціями , таку ситуацію з гривнею ми мали б використати для накопичення резервів, зниження ставок і введення повної свободи руху капіталу в країні.

Макроекономічною ситуацією в нашій країні опікується Нацбанк і Мінфін. І вони точно мали б це знати і реагувати. Але от дивина. Чомусь, замість зупинити аномалію з курсом, а ще краще – використати на нашу користь, гривні дозволяють далі зміцнюватися.

Між цими структурами сьогодні чи то якесь непорозуміння, чи погляди на регулювання стабільності гривні розійшлися. Маємо розібратися, на чиєму ж боці правда.

Чим займаються Мінфін та Нацбанк

Спочатку про Мінфін, який має свої завдання. Наприклад, залучає кошти до бюджету. Так, залучає дорого, але у поточних умовах дешевше не можуть. Бо облікову ставку встановлює Нацбанк й наразі вона 17% річних.

Натомість Мінфін веде відкриту політику позик: стратегія управління державним боргом відома, запозичення прозорі, інформація про дати і суми погашень відкрита.

Мінфін забезпечує стабільне фінансування усіх запланованих видатків протягом року. Ключове слово "стабільно", тобто без стрибків курсу гривні. І тут до Мінфіну питань нема.

А от цікава ситуація з Нацбанком. З початку 2019 року в країну "приплили" орієнтовно 2,5 мільярда доларів на купівлю держоблігацій. Але за цей час чиста купівля валюти Нацбанком склала всього приблизно 2,2 мільярдів.

Читайте также: Економічний спад чи зростання – чого чекати Україні

Тобто Нацбанк навіть не викупив усю цю "гарячу" валюту. Але при цьому, з початку року до сьогодні знизив курс долара аж з 28 до 25. У своє виправдання Нацбанк каже, що не протистоїть трендам, а лише згладжує короткострокові "піки".

Але що це за тренд такий – приплив коштів міжнародних спекулянтів? Бо саме вони в першу чергу купляють облігації. Але за ними не стоять ні показники нашої економіки, ні позитивні зміни в міжнародній торгівлі.

Чи є ризик інфляції

Занадто повільно Нацбанк знижує й облікову ставку, всього на 1% з початку року. І до кінця 2019 року це зниження не перевищить 1,5-2%. При встановленні ставки головним чинником є питання майбутньої інфляції.

Що таке інфляція? Зростання загального рівня цін. У реальному житті відображається як зниження купівельної спроможності грошей. Тобто, коли на ті ж 100 гривень можна купити менше товарів і послуг.

Але чи є зараз такий ризик? Були політичні ризики, бо рік подвійних виборів. Як бачимо, прогноз не справдився, загрози немає.

Ризик інфляції
Ризику інфляції наразі немає

Можливо, реакція Нацбанку на хаос на валютному ринку квола і нерівномірна, бо він опинився перед вибором – міцна гривня чи поповнення резервів.

В першій половині липня НБУ викупив в резерви трохи більше, ніж 470 мільйонів гривень. Хороший показник, але лише на перший погляд. Бо це не відповідає планам регулятора на другий та третій квартали 2019 року. А план чіткий: рівномірно купувати в резерви по 20 мільйонів доларів щодня.

Для чого це регулятору

По перше, аби компенсувати дефіцит чи профіцит валюти. Від цього залежать попит та пропозиція, а отже й ціна долара. Щоб коливання курсу не були занадто великими. По-друге, для поповнення золотовалютних резервів, які вважаються основою макростабільності держави.

В першій половині 2019 року відчувати себе впевнено гривні дозволили інвестиції нерезидентів, хороші ціни на продукцію українського експорту і те, що НБУ більше викупляв валюту і нечасто продавав.

Що далі буде з курсом

З вересня – пік виплат по держборгу. І от питання, як регулятор буде поводитися далі та які його пріоритети – поповнення золотовалютного резерву чи стабільна гривня?

Схоже, Нацбанк поки не визначився. Бо тільки "згладжує" коливання, замість викуповувати всі зайві долари. А тим часом гривня вже б'є курсові рекорди.

Хтось скаже, що зміцнення гривні – це ж добре. Мовляв, дешевший імпорт, люди можуть більше собі дозволити. Але це в короткостроковій перспективі.

Бо причина такого тимчасового зміцнення – не результат збільшення експорту і зменшення імпорту, або змін інвестиційного клімату, залучення прямих інвестицій. За великим рахунком, рано чи пізно гривні доведеться повертатися до звичного стану.

Коли пройде "гаряча" пора, іноземці припинять купувати, може бути суттєвий удар по економіці. А що погано для економіки, погано для людей.

Як мали б діяти Мінфін та НБУ

Тож підсумуємо: в державних процесах все взаємопов'язано певними ланцюгами та наслідковими зв'язками. Мінфін мусить позичати нові кошти, щоб віддавати старі борги. Робить він це під доволі великий відсоток, так склалися реалії.

Без цього не міг би вчасно й у повному обсязі фінансувати втрати бюджету, зокрема медицину, освіту та пенсії. Однак, через великий притік валюти в Україну та помірковані дії НБУ по її викупу знизився курс долара.

Читайте также: Як новий уряд вплине на гривню – три варіанти розвитку подій

А це значить, що Мінфін отримує просідання доходів бюджету через те, що імпортні платежі йдуть виходячи з низького курсу. Тож Мінфін та НБУ мали б працювати більш злагоджено, як одна команда.

Користуватися моментом та відносною стабільністю, знижувати облікову ставку та відповідно стимулювати запозичення під нижчі відсотки.