Російський же опозиційний журналіст не просто закінчується на українському питанні. Він перетворюється на те, чим є насправді. Миттєво трансформується в те, за що йому досі дозволяють існувати на повністю і дуже давно зачищеному внутрішньоросійському інформаційному полі. У цінного і витонченого інформаційного солдата. Російського інформаційного снайпера, який працює ювелірно. У нашого інформаційного ворога. Ворога, який є для нас значно небезпечнішим за традиційних пропагандистів "руского міра". Бо прихований ворог завжди є більш небезпечним.
Читайте також: Російські ЗМІ пишуть, що українці масово їдуть в Крим, щоб "врятуватись від безвізу"
Перетинаючи український кордон, російські журналісти під зовнішнім прикриттям своєї "опозиційності" до діючої російської влади, привносять в наше інформаційне поле різноманітні віруси-посили про "громадянську війну", про недопустимість "радикалізації України і українського суспільства", тощо.
Вони влаштовують цілі інформаційні спецоперації з акцентом на "примирення народів" та "гуманні якості", привозячи мати полоненого російського солдата на зустріч із сином, а потім на прес-конференції намагаються агресивно розставляти нам понятійні маркери на нашому ж театрі інформаційних бойових дій.
Виконуючі саме ті задачі, які ставлять перед ними їх куратори із ворожих спецслужб, вони розповідають нам, що в нас відбувається і як треба це "правильно" називати.
І, на превеликий жаль, чималий відсоток українських журналістів та медіа-діячів ведуться на такі прийоми, швидко підхоплюють і розносять ворожі інформаційні віруси та посили.
Замість добровільного розповсюдження і ретрансляції ворожої понятійною доктрини, ми мали б придивлятися до латентних носіїв цієї доктрини із російських "опозиційних" видань значно прискіпливіше, ніж до усіх відвертих кремлівських пропагандистів. І заборона на в'їзд до України в їх паспортах мала б з'явитися значно швидше.
Читайте також: Має відбутися культурна деокупація Донбасу та Криму, – Скрипка