Крім того, територією прокладуть спеціальний гідрант, аби якнайшвидше локалізувати можливі займання. Також для пожежогасіння постійно чергуватиме спецпотяг. На допомогу військовим в Лозову доправлять і МНСників.

“З цього тижня почнеться перехід туди підрозділів МНС - це 150 чоловік, вони заходять на цей об'єкт, розміщуються для того, щоб з наступного тижня почати розбирання місць вибухів і складування залишків боєприпасів для подальшої їх утилізації”, - каже заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій Віталій Романченко.

Найбільшу небезпеку для Лозової становлять більше 40 тисяч тонн боєприпасів, розкиданих полігоном вибухами позаминулого року, вважають експерти. На саперні роботи Кабмін пообіцяв 22 мільйони гривень. Та власними силами армійці й МНСники зможуть знешкодити лише тротиломісткі заряди. Для решти робіт треба залучати приватників. А така практика державі не завжди до душі, зауважують аналітики.

“Україні це, скажімо так, нашим чиновникам, не подобалося чому - тому що у власну кишеню не йшло нічого. Я про що і говорю, якщо б було поставлено завдання щодо державного, виходячи з термінів, то тут ця робота набагато результативніша, але тут різко звужується простір, підвищується контроль над діями конкретних органів”, - зазначив директор військових програм центру імені Разумкова Микола Сунгуровський.

Загалом, в Україні існує 180 об’єктів, де зберігаються боєприпаси. При чому, практично жоден з них не захищений від займання стовідсотково.