“Маємо всього 861 навчальний заклад, 2,6 млн. студентів, в результаті такого абсолютно неадекватного зростання, ми отримали страшну хворобу - розмноження дилетантства. Необхідно провести атестацію вищих учбових закладів на відповідність сучасним вимогам до вищої освіти і провести оцінку якості здобутих знань”, - заявив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
Одним з першим потрапити у немилість до уряду може Університет культури. Цього тижня жорстка критика у бік вишу пролунала з боку заступниці голови Адміністрації Президента Ганни Герман. На її думку, ВИШі на кшталт Київського національного університету культури і мистецтв зводять вітчизняну культуру до рівня коміксів.
“Я говорила про Поплавського як про яскравий приклад культивування примітивізму в українській культурі. І всього того, від чого треба відмовитися українській культурі. Ми повинні мати свій “Оксфорд”. І в Україні не потрібні університети, які продукують фахівців, котрі не витримують з європейськими університетами”, - каже заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман.
Чи робитиме пан Поплавський щось, аби наблизитися до “Оксфорда”, невідомо, у його університеті сказали - керівник зараз у відпустці, і повертатися з неї завчасно не збирається. В уряді тим часом готуються до проведення переатестації вищих навчальних закладів. Відтак, звання університету, чи інституту будуть носити ті заклади, в яких достатня кількість докторів наук, що працюють у ВИШі принаймні рік.
“Вищі навчальні заклади що роблять? Вони позичають докторів наук, професорів на місяць-два, переносять трудову книжку, проходять акредитацію або вцілому вищого навчального закладу, або ліцензування спеціальності, після того дякують, в основному в конвертному вигляді цьому шанованому доктору наук, професору, він повертається до свого навчального закладу”, - розповідає міністр освіти і науки України Дмитро Табачник.
Відтак, в Міносвіти замислились над тим, аби обмежити можливість викладачів одночасно читати лекції в багатьох ВИШах.
“Я цілком допускаю, що фахівець з унікального напрямку, цілком може здійснювати викладання спецкурсів у 3-4 навчальних закладах за своїм фахом, в межах одного міста. Це мабуть можливо. Але якщо він здійснює цю освітню діяльність в 4 різних центрах України, то, звичайно, це викликає сумніви”, - каже Табачник.
Ректори приватних навчальних закладів погоджуються - ВИШів у нас і справді багато. Однак, аби відсіяти гірші - не потрібно втручання уряду. Мовляв, вони мусять пройти такий собі природний відбір. Коли студенти думатимуть куди йти вчитись, тоді ВИШі без нормальної матеріальної бази і належного рівня освіти зникнуть.
“Повинно бути не менше 2000 студентів і оплата повинна бути не менше 8000 - це нижній показник. Якщо навіть 1000 буде студентів по 8000 грн., то вуз нормально функціонувати не зможе. Йому не буде чим платити, перш за все, професорсько-викладацькому складу”, - вважає голова Асоціації приватних навчальних закладів Іван Тимошенко.
Що ж до обмеження сумісництва для викладачів, то це не зовсім правильно - твердять у приватних навчальних закладах. Мовляв, обмежитись лише стабільним штатом працівників нереально.
“Штатний повинен бути ректор, проректор, завідувач кафедри, ну і частина якась незначна. Без сумісників не можна обійтись. Є дуже короткі курси, маленькі курси, на які запрошуються спецкурси, на які запрошуються із якогось вуза”, - додав Тимошенко.
Ще одне нововведення незабаром може торкнутись і заочників. На думку Дмитра Табачника, належну магістерську програму на заочній формі можуть виконати лише кілька великих університетів. Експерти в цілому поділяють таку думку, зауважуючи, що в Україні заочну освіту чомусь вважають менш якісною.
“У нас ще є перші стереотипи щодо того, що заочна освіта це повинна бути освіта такої собі нижчої якості, ніж та освіта, яку ми здобуваємо на стаціонарі, і це насправді так і сталося сьогодні. Тобто це студент нижчої якості”, - зазначила екс-директор "Українського центру оцінювання якості освіти" Лілія Гриневич.
За підрахунками експертів, якщо уряд таки впровадить переатестацію та усі заплановані зміни - в Україні зникне третина вищих навчальних закладів. За окремі університети, тим часом, впритул взялися і правоохоронці. Вони перевіряють скарги про вимагання хабарів у ВИШах під час вступної кампанії.