Але чисто ідеологічно проти божевільного лементу напівватної громадськості про наступ фашизмів, Гітлерів і штурмовиків не вписатись просто неможливо.
Читайте також: У Європі не повинні давати політичного притулку таким, як Гужва та Портнов
До Азову може бути багато об'єктивних претензій. Знаючі люди мають до них ці претензії і озвучують їх. Але все те жодним чином не пов'язане з істерикою, що прокотилася останніми днями по усіх вітчизняних інформаційних полях.
Широкому загалу, що вже декілька днів кричить, трясется і сходить слиною, плювати на дійсно об'єктивні і реальні проблеми, пов'язані з Азовом. Загал ніколи тим не цікавиться і не зацікавиться.
Він цікавиться тільки естетикою і емоціями. Широкий загал у нас досі мешкає в Радянському Союзі і тримає міцну кругову розумово відсталу оборону від фашизму. Гітлєр, фашисти, факельниє шествія. Все те, що проросійські сили та усілякі комуністи кудахтали протягом усіх минулих 20 років. Все те, що пишуть Вілкули, Мураєви там їм подібні досі кожного разу про націоналістичні марші на Покрову.
І народ із непридушеним корінням ватності в головах прекрасно ідеально на це ведеться, жахається, кричить про штурмовиків, Німеччину 30-х. Розпочинає якусь шизофренічну антифашистську істерику по старим добрим російським сценаріям, але тепер навіть без російської затравки. Все це й досі працює.
Ідеально працює. І від цього у 2018 році стає неймовірно бридко. Досить вже лякати нас фашизмом. Досить вестися на подібний маразм. Давайте краще нарешті вже доведемо до кінця нашу декомунізацію та познімаємо нарешті з будинків усі радянські символи і радянські таблички.
Читайте також: Російські найманці вербують жителів Донбасу для участі у війні в Сирії