До слова, попри те, що про транші від МВФ постійно говорять політики та ЗМІ, насправді частка фонду у боргах України – всього 16%. Проте для українського уряду продовження програми МВФ є необхідністю, адже кредити фонду найдешевші на ринку.

Читайте также: Про зв'язок між якістю українських доріг і намірами уряду Гройсмана керувати країною ще 22 роки

Державний борг України сформувався не протягом одного року. До урядування Юлії Тимошенко він становив 14 мільярдів доларів, але за період саме її урядування – зріс удвічі. За президентства Януковича державний борг взагалі перетворився на схему прибутку для "сім'ї" і зріс ще майже на 32 мільярди.

Уряд Яценюка зміг реструктуризувати борг, та дещо зменшити його. Проте новий прем'єр Володимир Гройсман, який погрожував показати, як керувати країною, знов збільшив борг на дев'ять мільярдів доларів.

Відповідальність за виплату державного боргу лежить на кабінеті міністрів. Зокрема, на міністерстві фінансів. Мінфін дає приблизні відповіді на питання "коли віддавати", проте питання "чим віддавати" залишається відкритим.

Тимошенко
Урядування Юлії Тимошенко збільшило держборг з 14 мільярдів доларів удвічі

Кредити МВФ мають цільові призначення. У революційному 2014 році Україна позичала у фонду на стабілізацію курсу гривні та банківської системи. Тоді це була справді необхідність на кшталт швидкої допомоги.

Проте, всі наступні транші були запозичені українським урядом без стратегії і бачення як ці позики повертати. Ситуація, коли влада створює нові борги для покриття старих, стала класичною. Чи можна у такий спосіб розрахуватись з боргами? Звичайно, що ні.

Кошти від чергового кредиту, наприклад, могли б бути використані на трансформацію податку на прибуток у податок на виведений капітал. Експерти впевнені: в перші два роки податок на виведений капітал поповнить бюджет менше за податок на прибуток, але на третій рік надходження стрімко зростуть. Саме на перехідний період і знадобились би кредитні гроші, аби перекрити в бюджеті тимчасову нестачу.

Янукович
За президентства Януковича державний борг зріс ще майже на 32 мільярди доларів

Утім, проект бюджету на наступний рік не містить жодної згадки про податок на виведений капітал. А отже, такий сценарій покриття боргу уряд навряд чи планує.

Кредити як у побутовому так і в державному вимірі – не катастрофа, а інструмент.

Простий приклад: одна сім'я бере кредит на проїдання, інша – на відкриття власної справи або купівлю квартири. У першому випадку – нераціональна витрата грошей, у другому – інвестиція в майбутнє, покращення власного добробуту. Звичайно, другий варіант пов'язаний з певними ризиками і тимчасовими складнощами для родини.

Те ж саме – на державному рівні. Уряд не готовий брати на себе відповідальність за нові програми і реальні реформи. Надійніше отримувати гроші за допомогою старого перевіреного методу – з доходів людей та бізнесу.

Яценюк
Уряд Яценюка зміг реструктуризувати борг, та дещо зменшити його

Світовий досвід доводить: великий державний борг – не вирок. Приклад – США, де розмір державного боргу складає 21 трильйон доларів, проте структура боргу така, що зовнішнім кредиторам держава винна лише шість, а інфляція у країні незначна. При цьому в трійку топ-кредиторів США входить Японія, яка і сама є світовим лідером з обсягу державного боргу.

Це підтверджує, що державне кредитування між країнами – нормальне економічне явище, якщо знати, що з цим робити.

Ситуацію в українській економіці могли би поліпшити інвестиції, про які двадцять років розповідають усі уряди країни.

Гройсман
За Володимира Гройсмана знову зріс державний борг – на дев'ять мільярдів доларів

Але хто сьогодні інвестує в Україну? Лідери багато років одні й ті ж: найбільшу частину грошей в українську економіку інвестували офшорний Кіпр, Нідерланди, Британія та Віргінські острови. Тобто, основним інвестором є український олігархат, у той час, як реальна частка іноземних інвесторів критично мала.

Читайте также: Бюджет-2019: що заховала влада і чому рекорди надумані

А куди інвестує Україна? Майже всі гроші – шість мільярдів доларів – надходять на рахунки до Кіпру, понад 100 мільйонів доларів – у Росію, закривають трійку Віргінські острови. Очевидно, що це – схеми виводу капіталу з країни, і точно не інвестиції.

Ці показники красномовніше за чиновників говорять про економічний стан країни.

Чим довше уряд позичатиме "на проїдання", тим дорожче це обходитиметься нам, українцям. Зараз Гройсман виграє якийсь час. А потім є два шляхи: знайти ефективні механізми розрахунку за борговими зобов'язаннями, чи, як і "попередники", залишити цю проблему наступному уряду.