Це стенд підприємства, що займається розробкою систем захисту бронетанкової техніки. Представлені експонати - комплекси динамічного та активного захисту - за своїми бойовими можливостями не мають аналогів у світі. Техніці, обладнаній такими модулями захисту не страшні ані бронебійні снаряди, ані тандемі.

“При спрацюванні в контакті з боєприпасам, ножі спрацьовують і руйнують чи кумулятивну струю чи ось бронебійні боєприпаси на маленькі куски”, - каже директор ДП "Базовий центр критичних технологій "Мікротек" Василь Хитрик.

А це прототип гранатомета УАГ-40. Теж вітчизняний і теж з ноу-хау. Перший плюс - вага. В порівнянні з американським аналогом менший на половину - лише 16 кілограмів. Крім того, ця зброя підтримує гранати натівських стандартів. При скорострільності у 400 пострілів за хвилину, гранатомет має високу точність. Досягли цього завдяки спеціальній нарізці ствола - потрійній.

”Граната не розкручується в процесі польоту, а фіксується останньою нарізкою 24 і проходить точно в ціль”, - каже керівник проекту по розробці УАГ-40 Олег Слинько.

Ще один плюс гранатомета - мобільність. Стріляє як з триноги, так і з пересувної техніки. Вона ж на форумі оборонної промисловості представлена броньованим автомобілем “Козак”.

”Автомобіль розроблений таким чином, щоби виконувати найрізноманітніші завдання. Від автомобіля “швидкої” до командо-штабного авто”, - каже директор компанії-розробника бронемашини "Козак" Юлія Борисова.

”На війну з комфортом. Для сучасної бронемашини м’які сидіння, кондиціонер - вже не розкіш, а елементарна необхідність”, - каже кореспондент Едуард Ганишевський.

Наразі “Козак” проходить випробування в Міноборони. Однак чи побачать його і решту новинок на озброєнні української армії - невідомо. Все через брак коштів. Останні 15 років Україна на переозброєння витрачала не більше ста мільйонів доларів на рік. Для потреб оборонного комплексу - це крихти.

”Якщо щорічно вкладати власне у переозброювання, що має бути чвертю бюджету оборонного, якщо вкладати 500-700 мільйонів доларів, то протягом 5-7 років Україна зможе вирішити проблему переозброєння”, - каже військовий експерт Валентин Бадрак.

”Потрібно завершити прийняття закону про державне оборонне замовлення. Потрібно прийняти закон про військово-технічне співробітництво”, - каже голова підкомітету ВР з питань оборонно-промислового комплексу Анатолій Кінах.

”Треба зараз фінансувати оборонну сферу такими темпами, як це вирішується наприклад під Євро2012. Ставити це як пріоритет загальнодержавний, знімати всі обмеження і спасати оборонну сферу”, - каже голова комітету ВР з питань безпеки і нацоборони Анатолій Гриценко.

Утім, Анатолій Гриценко сумнівається, що влада вдасться до таких кроків. Адже, за його словами, фінансування оборонної сфери до 2023 року, затверджених урядом, передбачається збільшення бюджету армії тільки на прогнозний рівень інфляції.