Ми можемо скільки завгодно обурюватись словами В'ятровича про комуністичність 8 березня, але факти говорять за себе.

Читайте також: Згадати Все. 8 березня: жіноче свято чи день феміністок?

По-перше, варто сказати, що "Міжнародний" жіночий день досі залишається офіційним святом і вихідним у наступних прекрасних державах: Ангола, Буркіна-Фасо, Камбоджа, Китай, Куба, Гвінея-Бісау, Еритрея, Лаос, Мадагаскар, Монголія, Непал, Уганда, В'єтнам, Замбія. В усіх державах, що входили до складу колишнього СССР, окрім балтійських країн. І, ясна річ, в КНДР.

Спільне між усіма ними тільки одне. Перемога соціалістичного ладу. Колишня належність до соціалістичного табору. Належність до когорти світових протекторатів СССР. Протекторатів Москви.

Останнім часом український ЛГБТ, фемен та інший модернізований комуністичний двіж починає все більше подобатись. Починає подобатись, бо нарешті зриває з самого себе усіляке маскування незаангажованості і все більше демонструє свою троцкістську сутність. Свій реальний світогляд і свою філософію.

Поки що вони ще не дозволяють собі відкрито виносити на вулиці Києва серп і молот і викрикувати милі для себе комуністичні лозунги. Але все частіше і більше відкрито демонструють свою ненависть до будь-якої ідентичності. У тому числі до ідентичності національної. Від якої вже зовсім недалеко й до ідентичності мовної, або державної.

Їх кожна нова акція супроводжується якимсь новим ще більш витонченим зальотом. Сьогодні своїм банером вони кажуть нам, що права жінок в Україні "утискаються тризубом". Подібних акцій має бути побільше. Тоді з такими темпами в наших модернових комуністів скоро будуть забирати їх банери і прапори не "праворадикали", а пересічні громадяни.

Читайте також: З такими темпами розслідувань справ Майдану в Україні скоро почнуться самосуди