І все б нічого, навіть політичні суперники чинного президента могли б пожартувати, мовляв, "хоч на останок щось корисне зробив для держави". Але біда в тому, що одним "барським указом" неможливо реформувати державну оборонну корпорацію. Яка, до речі, була створена Януковичем для махінацій з оборонним бюджетом.

Читайте також: Цинічне вбивство бізнесмена Кисельова, або Як в Україні резонансні справи закривають

Щоб реформувати "Укроборнпром" – унеможливити там крадіжки й оборудки, зробити промислово-оборонну галузь країни ефективною – Петру Порошенку треба була починати ще на початку свого президентства. Зараз, можливо, з тієї реформи й вийшло б щось путнє, адже там потрібна масштабна, кропітка й поступова робота з впровадження змін.

До речі, приклад такої ефективної реформи ми вже маємо – це реформа харчування у ЗСУ! Однак варто зазначити, що впроваджують її вже кілька років поспіль, але ще й дотепер не в усіх військових частинах вона запрацювала. Хоча має підтримку на всіх рівнях, починаючи від президента й Генштабу, і, закінчуючи солдатами, яких нарешті замість помиїв почали годувати нормальною їжею. Але реформа харчування у ЗСУ та реформа промислово-оборонної галузі – ці речі неможливо навіть порівнювати, вони дуже різні за масштабами. То ж оголошувати гучну реформу за місяць до виборів, ще й через тиждень після того, як друзів обвинуватили у обурдках довкола оборонки – навіть не смішно, а блюзнірство якесь.

Чому "Укроборонпром" треба ліквідувати?

"Укроборонпром" – це державна корпорація або ж сукупність усіх оборонних підприємств країни – тих, де танки складають, де кораблі будують, де роблять міномети, набої, ракети – усі здавалося б дуже різнопланові оборонні заводи. Кожне підприємство має своє керівництво. Всі вони об'єднані в корпорацію, але керують "Укроборонпромом" з Києва.

Як і будь-яка державна корпорація-монополіст, що існує у наскрізь корумпованій країні, її діяльність як мінімум неефективна. А керівникам оборонних заводів просто немає необхідності про ефективність навіть думати. Запитаєте чому? Тут просто: для функціонування виробництв керівники використовують не свої, а державні гроші. Це і є причина, чому їм реально байдуже, за яку ціну купувати, наприклад, запчастини до танка. Це і робить оборонно-промислову галузь неефективною.

Читайте також: Чому Порошенко звільнив Гладковського, або Розплата буде!

Так само, до речі, неефективно тринькають гроші в "Укрзалізниці" чи "Укрпошті", тому що це також державні, а не приватні підприємства. За рівнем сервісу, зокрема, швидкістю й комфортністю надання послуг, "Укрпошта" ніколи не дожене приватну "Нову пошту". Хоча, здавалося б ресурсів у державної "Укрпошти" на це значно більше.

Так само й з "Укроборонпромом" – поки ця корпорація буде державною, вона не буде ефективною, залишатиметься такою, як наша пострадянська "Укрзалізниця" чи "Укрпошта".

Де корупція цвіте і смердить?

Але неефективість – то лише півбіди. Адже вітчизняна оборонна галузь – рай для корупціонерів та хабарників. Бюджети оборонних заводів, державних замовлень в "Укроборонпромі" засекречені. З одного боку – правильно, адже там міститься інформація, до якої не можна давати доступ ворогові. Але з іншого – немає доступу до фінансової інформації активістам та небайдужим українцям, які б хотіли перевірити чи не крадуть з оборонних заводів державні гроші.

Перевірити неможливо, то директори й крадуть. Крадуть у промислових масштабах. Спустошують оборонку директори, усі хто над ними і навіть сини їхні, як ми нещодавно дізналися зі скандалу з Гладковськими. Варто при цьому розуміти, що оборудки Гладковських на чверть мільярда "баксів" – це реально копійки, це краплина в морі, це навіть не верхівка корупційного айсберга, що годується на вітчизняній оборонній галузі. Адже бюджети оборонних заводів – колосальні, але вводночас – засекречені, від них не вимагається ефективної роботи, а незалежний аудит там провести неможливо. Не плутайте з офіційними перевіряльниками, які мають доступ до держтаємниць і регулярно навідуються на оборонні заводи, але лише для того, щоб з ними поділилися накраденим!

Тому оборонна галузь нашої країни наче аварійний будинок, який з одного боку палає, згори засипаний снігом, знизу затоплений болотом і в той же час його трясе землетрус. Його немає сенсу ремонтувати чи реформовувати – будівлю треба зносити й споруджувати нову конструкцію. Треба було це робити ще 5 років тому. Звісно, тоді неможливість зробити це пояснювали війною. Може й так – це дуже вагомий аргумент. Проте, це більше схоже на те, що "Укроборонпром" тоді залишили незмінним, як чудово засекречену багатомільйонну годівницю. І тепер, за місяць до закінчення свого каденції Верховний Головнокомандувач зажадав ту галузь кардинально змінювати…

Що відомо про корупційні схеми в "Укроборонпромі"?На початку війни на Донбасі група молодиків вступила у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах української армії. Накручували ціну у рази і за змовою з "Укроборонпромом" продавали ці запчастини на заводи держконцерну.

За даними журналістів, до групи входять заступник секретаря РНБО Олег Гладковський (вже звільнений з посади), його син Ігор, колишній працівник концерну Віталій Жуков, Андрій Рогоза – дрібний жулік, спеціаліст із контрабанди.

У справі фігурують люди, наближені до президента Петра Порошенка, і навіть колишній завод гпрезидента "Кузня на Рибальському".

Центром оборудок стала підставна компанія "Оптимумспецдеталь", скорочено – "Оптима". Група заробила понад чверть мільярда гривень на цих оборудках. Значну частину грошей роздали на хабарі і "відкати". Молодший Гладковський відповідав за тиск на оборонних чиновників, а старший переконує зараз, що нічого про це не знав.

Читайте також: Герої контрабанди, або Чому так довго думав Порошенко