Влаштували ярмарок. Від покупців відбою немає.
”Липа така на смак як ліки, а гречка - ну запашна дуже. Багато заліза в ній. Акація така - це ніжний мед, це дієтичний мед”, - каже пасічник Юрій Дзеркаль.
Пишатися вітчизняним пасічникам є чим. Адже саме українець Петро Прокопович 1814 року першим в світі вставив у вулик рамку. За таким принципом домівки бджіл пасічники оснащують і дотепер.
”Але він не був визнаний в Росії - ми ж тоді були під владою Росії - але його учні продовжили його справу і вже наприкінці XIX століття деякі пасічники використовували такий вже рамковий вулик”, - каже науковий співробітник етномузею "Пирогів" Людмила Костенко.
Пасічники жаліються: бджола нині не та пішла - хворіє часто. Відтак, дає менше меду. Кандидат біологічних наук Петро Хмара пояснює: зараз прийнято лікувати бджіл антибіотиками, які “знищують” імунітет. Як наслідок - суттєве зменшення популяції комах у світі. Аби протистояти цьому та одночасно очистити мед від хімічних домішків, науковець розробив унікальну систему штучного регулювання розмноження.
”9 днів потрібно, щоб матка була ізольована. За ці 9 днів залишиться в сім’ї тільки запечатаний розплід. Треба забрати цей запечатаний розплід, переставить у вулик…Технологія передбачає збільшення продуктів бджільництва, покращення зимівлі бджіл”, - каже кандидат біологічних наук Петро Хмара.
Кому до душі мед, а кому медовуха. Пасічники вихваляються: роблять напій за старовинними рецептами. Настоюють і на калині, і на айві, і на горіхах. Яка краще - визначають гості.