Скажете, що таке неможливо, але якого біса у нас по "Інтеру" крутять ватну пропаганду вже котрий рік, працюють "ньюзвани", сімнадцяті канали та інші рупори Кремля.
Читайте також: Хто готує пропагандистів для "ДНР"
Саме через це, як би не було прикро, доводиться констатувати, що ми програємо гібридну війну, виграючи при цьому звичайну. Ми, українці, ціною тисяч життів добровольців, спроміглися зупинити одну з найпотужніших армій у світі, але не змогли налагодити порядок у своїх же головах. Адепти зради, порохоботи, російські консерви та аполітичні жителі України руйнують країну в активний чи пасивний спосіб. При цьому держава як така фактично самоусунулася від проблеми протидії гібридній агресії. Дій інститутів зовсім недостатньо, щоб хоч якось змінити ситуацію. Мінінформполітики займається розмальовуванням будинків, закриваючи очі на антиукраїнську діяльність журналістів.
НСЖУ й взагалі працює на окупанта, навіть не намагаючись це приховати. А власники проросійських ЗМІ вдалися до шантажу, мовляв, якщо прикрутите нам гайки, ми виведемо кілька тисяч безглуздих бабусь та тітушок за 70 гривень на день та влаштуємо масові акції протесту.
Як би не було прикро, але ми програємо інформаційну складову гібридної агресії. У нас кожен другий не читає новини, "аби не засмучуватися", кожен третій втомився від війни, хоча ніколи не був на Донбасі та ані копійки не перерахував на потреби бійців. Така пасивність вбиває націю та дає змогу політиканам та ворогові маніпулювати, робити так, щоб наші внутрішні конфлікти заважали концентруватися на протидії зовнішній агресії. Саме через таке ставлення людей ми й отримали війну у Донецьку та Луганську, коли більшість місцевих жителів банально сиділа вдома, вважаючи, що за них хтось повинен вирішити усі проблеми. Такі ж самі люди у Києві, Львові чи Харкові не ходять на вибори, бо "від нас нічого не залежить", не замислюючись над тим, що все у наших, народа, руках.
Потрібно діяти, а не скиглити. Бачиш, як купка "антифашистів" б'є чоловіка у патріотичній футболці? Біжи його рятувати та пояснювати злочинцям, що так робити не можна.
Впізнав бойовика "ДНР", якого відпустили судді разом із прокурорами? Дзвони до СБУ, поліції, або ж намагайся його затримувати, не забуваючи, що це – вбивця, якому нічого не коштує вдарити тебе ножом. Головне – не будь пофігістом. Все, що відбувається у нашій державі, стосується кожного.
За вибір Януковича президентом вся країна платила грошима, а потім – життями людей. Через прем'єрство Тимошенко ми потрапили на газову голку. І подібних прикладів безліч – лише тому, що більшість нашого народу аморфна. Антиукраїнські діячі відчувають повну безкарність, через що роблять свої справи далі.
От скільки українців зібралися біля офісу "Громадського" після того, як їх англомовне видання назвало активістів "неофашистами"? А скількох обурила програма "Інтера" на 9 травня? І цьому телеканалу нічого не буде за свою відкриту антиукраїнську діяльність. Якісь пікети та блокування не вирішать проблему як таку, оскільки більшості людей це взагалі не цікаво. Вони й далі дивитимуться концерти за участі Лободи, бо "класно ж співає". Не розумітимуть, чому не можна голосувати за Вакарчука із Зеленським, та вважатимуть, що влада їм винна.
Ні, любі українці, ніхто, окрім нас самих, не зможе змінити систему. І для цього не потрібно обов’язково йти на вулиці та вбивати незгодних. Треба лише не робити вигляд, що нічого не відбувається, не стояти осторонь та думати.
Читайте також: Операція Об'єднаних сил: що для України означає завершення АТО