У Свято-Троїцькому Кирило-Мефодіївському дівочому монастирі кипить робота. Черниці печуть паски. Як усе в монастирі, ця справа починається з благословення матушки ігумені.
Уже впродовж 12 років на кожен Великдень сестри печуть до ста святкових хлібів. І хоча рецепт - нескладний: до борошна - трохи дріжджів, молока, яєць, масла, цукру і дрібку солі, черниці впевнені - монастирські паски - особливі.
Сестра Анастасія (черниця): “Я думаю, що так. Бо в монастирі все вимолюється молитвою, сестри моляться, готуються, і ігуменя благословляє на послушаніє, і все виходить благословенне в монастирі”.
У відповідальну справу вкладають не тільки вміння, але й душу. До випікання пасок готуються молитвами, постом та хорошими вчинками. А закваску до тіста ще й освячують вербою, що символізує радість приходу Христа.
Сестра Феодосія (черниця): “Я поклала віточку верби на причину… Звичай посвячувати вербу прийшов до нас зі сходу. Перше дерево, яке прокидається від зимової сплячки - це є верба, тому освячуємо саме її. А ще верба є символом духовного відродження, символізує собою неповну радість, тобто - предвкушеніє Пасхи”.
До тіста обов’язково додають свячену воду - так святковий хліб стане справді “Божим хлібом”, як називають паски у церкві. У монастирі їх прикрашають хрестом. Та й загалом великодній кошик повен релігійних символів.
Сестра Єліконіда (черниця): “Пасха, звичайно, то є найголовніший символ, бо Господь сказав: я є хліб, що зійшов з небес. Тому й ми освячуємо паску. Сир теж несе свою символіку - він своєю білизною означає духовну чистоту. Даруючи один одному писанки та крашанки на Великдень, ми сповідуємо животворящу смерть і воскресіння Господнє - дві події, які Пасха поєднує в собі”.
Така рум’яна та запашна паска буде свіжою ще декілька тижнів. Сестри говорять: будучи хлібом для тіла, вона символізує хліб для душі. За Біблією, споживати паску може і той, хто тримав піст, і той, хто не постився, бо Великдень - свято для кожного.