Руслан на війні вже рік, Альона щойно підписала контракт на 1,5 роки. Сподівається, що за цей період ситуація зміниться. Ні, насправді, вона сподівається, що з нашою перемогою за 1,5 роки припиниться війна. Це і було основною причиною і стимулом служити в ЗСУ саме на передовій – величезне бажання завершити це все.

Зізнається, що в Києві їй стало складно працювати на звичайній роботі і знаходитися серед населення, яке уникає розуміння, що війна триває. Над своїм вибором думала півроку. Це не було імпульсивно від сумування за чоловіком чи роздратування від байдужості оточуючих. Їй навіть пропонували збільшити зарплату, але вона не з тих, хто змінює рішення.

Руслан сором’язливий і не надто говіркий. Йому не подобається надмірна увага і розпитування. Говорить, що його справа – керувати "бехою" і слідкувати, щоб вона була справна. Дружину йти на війну не відмовляв, але й не у захваті від її вибору – все ж таки війна, а вона жінка. Говорить, що Альона добра і сильна морально і фізично, тому все витримає. А дружина додає, що у разі активізації наступальних і оборонних дій, не побоїться йти на рівні з чоловіками. Тоді і сили з’являться думати не лише за себе, а й за того, хто поряд.

Зараз вона телефоністка у штабі. Дуже хоче, щоб чоловік навчив її керувати БМП, називає її суперницею, яку потрібно добре вивчити. Але Руслан не підпускає дружину до машини.

Альона не схожа на тендітну дівчинку, вона справді швидше жінка-воїн. Її дуже обурює те, що чоловіки у кращому випадку, підписують контракт з ЗСУ і сидять на полігонах, або працюють у штабах за місцем прописки, тоді коли на передовій потрібні бійці. Швидше за все, найсильніші психологічно люди вже зробили свій вибір, і або відслужили, або зараз на передовій. Саме тому вона вирішили бути поряд з чоловіком.

Коли війна затягується на довгий період, вона втрачає своє обличчя і приказки, що у війни воно не жіноче, стають не актуальними. Біля чоловіків, як би вони не противилися цьому, в одному строю стають дівчата. І напевно, це єдиний спосіб перемогти – не поділяти на чоловічу і жіночу справу, яку потрібно завершувати разом. Хто як може.

А можна ще й у такий спосіб, перейшовши за посиланням.

Бо ви знаєте, що без військ у тилу, воїни на передовій стають вразливішими. І там байдуже чоловік ти, чи жінка.

Дар'я Бура, Юлія Плісенко (фото), проект "Повернись живим"

Читайте також: Якщо помітять розвідника під час виконання завдання – 90%, що вся група не повернеться живою