А ви давно милися з ковшика? А какашки в унітазі давно змивали з пляшки водою, принесеною з якоїсь свердловини за пару кілометрів? Підозрюю, що давно. А ось мої дорогі друзі з 93-тя ОМБр Холодний Яр роблять так уже кілька місяців. Ні, вони не на передовій. Вони зараз із таким "комфортом" живуть на ППД (пункт постійної дислокації) неподалік Новомосковська.

Читайте також: Таке відчуття, що їх насильно женуть вперед, – ЗСУ про бойовиків на Донбасі

У чому головна біда?

У тому, що у військовому містечку хронічні проблеми з водою. Іронія в тому, що найбільша річка України та одна з найбільших річок у світі – Дніпро – зовсім поруч. Ну але якось так склалося. Насамперед через застарілі комунікації. А трубам стільки років, скільки мені помножити на два, якщо не на три.

"Нові труби кладуть. Вода буде", – сказали бійцям бригади на гарячій лінії Міністерства оборони. Щоправда, коли покладуть, коли буде вода, ніхто не уточнив.

На перебої із водою друзі-холодноярці скаржилися мені відколи вийшли на ППД, але в останні два тижні їхнє життя стало справді нестерпним, бо саме стільки часу води немає зовсім.

Словом, майже пів року, після піврічної оборони Авдіївки – однієї із найгарячіших точок цієї війни – армійці живуть у таких умовах. Вони носять воду з якоїсь свердловини, вони намагаються заощаджувати, але митися з ковшиком у 21 столітті, коли невдовзі люди полетять у космос і вигадають, як лікувати рак, – це дно і грьобаний капець, як на мене.

Зараз у нас іде дощ, а я думаю, чому не серпень, я хоча б під дощем помився, – каже мені чоловік, який воює п'ять років.

Я, звісно, сміюся і віджартовуюсь, але насправді дуже зла і хочу матюкатися. До слова, часом на передовій умови кращі, ніж на ППД, як би це сумно не було. Говорити про пункти постійної дислокації, які є не у всіх бригад, про полігони, про Ширлан із його лікувальними грязями можна довго.

Але невже в нас настільки закінчилась епоха гідності, що бійці не можуть помитися і не можуть нормально змити своє гівно в унітазі?

Хто нарешті розбереться із цією проблемою?

А може, це такий тонкий натяк, що розходьтеся з армії? Ми – за мир, ми втомилися від війни, ми просто припинимо пострілювати, бо нікому буде це робити, ми ж не лохи якісь? Тому що скорочення у війську – то не тільки через відкат назад (папери, бірки), то не тільки через відсутність активних бойових дій, а й через неможливість по пів року нормально помитися і посидіти на унітазі.

Я дуже хочу, щоб люди в амрії нарешті припинили працювати в середньовічних умовах.
А ще я дуже хочу, щоб Міністерство оборони України, Генеральний штаб ЗСУ дали чітку відповідь, допоки мої котики ходитимуть немиті?

Автор: Анастасія Федченко

Читайте також: Знаменитий дослідник війни розповідає, що робити з Путіним і війною на Донбасі