Насправді, у цивілізованому суспільстві нерегульованих ринків немає. Тут діють або державні регулятори, або механізм саморегуляції завдяки конкуренції. Лібералізувати ринок без конкуренції означає дозволити монополіям отримувати надприбутки внаслідок завищених цін та низької якості послуг.
Читайте також: Як утеплити житло на зиму: поради з модернізації будинків
За недивним збігом обставин власниками найбільших приватних монополій в Україні є олігархи. І саме вони збирають "олігархічну ренту" з мешканців України. Власником компанії ДТЕК, яка отримує близько 60% грошей з кожної платіжки за електроенергію, є найбагатший українець Рінат Ахметов.
Здавалося б, конкуренція існує. Адже ДТЕК володіє лише тепловими потужностями і не керує гідроелектростанціями та атомною енергетикою. Але уряд вирішив покласти на державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" спеціальні обов'язки – віддавати свою електроенергію для забезпечення низьких тарифів населенню, а також фінансувати високі "зелені" євротарифи. Таким чином, вільний ринок фактично було створено лише для теплової генерації, де близько 80% потужностей контролює саме ДТЕК. Очевидно, ця компанія має повну ринкову владу на такому "конкурентному" ринку та фактично контролює процес ціноутворення.
Вже у липні, одразу після запровадження нової моделі, на ринку відбувся ціновий стрибок. Тарифи для непобутових споживачів (бюджет, бізнес, комунальні підприємства) зросли на 25%. І це при зміцненні гривні та падінні світових цін на газ і вугілля майже на 50%, до 14-річного мінімуму!
Також на єдиному ліквідному та працюючому ринку, "ринку на добу наперед" (РДН), почали утворюватися дефіцити електроенергії. Значною мірою вони створювалися штучно, зокрема, компанією ДТЕК. З часом дефіцити збільшувалися і у вересні досягли загрозливих масштабів.
Українська електроенергетика функціонує в режимі двох систем – це Бурштинський острів і Об'єднана енергетична система (ОЕС) України. Перша включає Львівську, Івано-Франківську та Закарпатську області, і тут "ДТЕК Західенерго" контролює близько 95% усього виробництва електроенергії. Друга покриває решту областей, і ДТЕК тут контролює понад 60% нерегульованого ринку.
У Бурштинському острові ДТЕК став вимикати блоки своїх електростанцій у певні години, створюючи дефіцити та, як наслідок, зростання ціни. На малюнку червоним кольором виділені незадоволені заявки на купівлю електроенергії обсягом понад 10 МВт. Бачимо, що дефіцити спостерігалися практично завжди, але особливо катастрофічна ситуація з 7:00 до 8:00 години та з 23:00 до 24:00. При цьому ДТЕК експортував українську електроенергію до Угорщини.
Конкурувати з ДТЕКом могла б імпортна електроенергія, яка у Словаччині суттєво дешевша, ніж на "конкурентному" українському ринку. Але ДТЕК заблокував цей імпорт: викупив потужності відповідних ліній електропередач, але використовував їх для реального імпорту лише на 25%.
Читайте також: Українці платитимуть за комуналку по-новому: домоправителі, абонплата та пеня
Тому на Заході України всі школи, лікарні, дитячі садочки, водоканали, теплокомуненерго, електротранспорт, а також приватні підприємства, завдяки діям ДТЕК, отримали зростання тарифів на 30%-40%. Ціна електроенергії на "ринку на добу наперед" у Бурштинському острові на 13-60% вища від ціни в ОЕС України.
Подібна ситуація з дефіцитами і в ОЕС України: вони виникають протягом більшості годин та у більшості днів місяця, навіть уночі.
Особливо високі дефіцити спостерігалися з 7:00 до 8:00 та з 23:00 до 24:00 годин, коли вугільні електростанції навмисно виводили свої блоки із "ринку на добу наперед", щоб спричинити дефіцити та зростання ціни.
Таким чином, у вересні середній дефіцит електроенергії з 23:00 до 24:00 складав 12 064 МВт, а це понад 50% споживання електроенергії всієї країни. З липня такий дефіцит зріс приблизно на 400%.
З кожним місяцем "вільного" ринку ситуація лише погіршується. Саме через такі створені ДТЕКом дефіцити й почався імпорт електроенергії. Держава не імпортує енергію, але деякі споживачі, які не змогли купити для себе енергію в Україні, почали шукати її в інших країнах.
Сьогодні сукупний імпорт з різних країн складає близько 500 МВт, що втричі менше створеного на ринку дефіциту. Але навіть цей імпорт заважає компанії ДТЕК зловживати своїм монопольним становищем, заробляти мільярди надприбутків і тримати в заручниках всю країну. Тому ви вже чуєте й ще чутимете вереск куплених депутатів, політиків та "експертів", що сидять на зарплаті у монополії.
Непроста ситуація і з вугіллям. На жаль, у вугільних електростанцій, 80% з яких належать знову ж таки Ахметову, запаси вугілля на складах на 30% нижче за минулорічні. А на вулиці вже стає холодно. У 2014 році ігри монополіста вже призвели до віялових відключень електроенергії.
Ми розуміємо всю відповідальність і діятимемо на випередження. Білорусь вже висловила готовність допомогти Україні у випадку шантажу з боку локального монополіста. Антимонопольний комітет України розпочав розслідування щодо можливого зловживання компанією ДТЕК у Бурштинському острові.
Отже, імпорт електроенергії в Україну є вимушеним, і причина його – небезпечна гра монополіста. Ми маємо зупинити зловживання монополій, змусити їх грати за цивілізованими правилами – тоді імпортна електроенергія нам буде не потрібна. Пріоритет номер один для держави – тепло і світло для кожної сім'ї, лікарні, школи, підприємства. А не надприбутки окремої монополії.
Читайте також: Пеня за комуналку: як і за що її нараховують