Комунальники точно не впораються, хоча вже знають про завтрашні опади. Їм навіть вітчизняний гідрометцентр спеціальний факс прислав із попередженням, тож комунальники готуються нині до завтрашньої роботи в авральному режимі. Але ж сніг падатиме цілий день, тому все одно будуть непочищені ділянки, будуть "лосі" на літній гумі, а значить і ДТП, як наслідок звуження проїзду і багатокілометрові затори.

Як вберегтися від зайвих нервів?

Вийти на роботу раніше, запланувавши зайві півгодини чи навіть годину на дорогу, із розумінням, що через погані погодні умови на дорогах точно буде хаос.

А ще краще відмовитися від власної автівки й хоча б на день пересісти на комунальний транспорт. По-перше, метрополітеном банально буде швидше, а по-друге, припаркована під офісом автівка заважатиме комунальникам чистити дороги.

Читайте також: "Цінного" конррозвідника викрили: одіозний Семочко спіймався на брехні

Але найкраще, як я вважаю, – взагалі завтра не піти на роботу, а закутавшись в картату ковдру з вікна спостерігати за снігопадом, й потягуючи чай із коньяком (можна навіть без чаю) розмірковувати про буремність життя...

Заздрю тим, хто завтра зможе так зробити і не заздрю тим, хто вирішить скористатися послугами таксі. Я впевнений, що через негоду там будуть просто захмарні коефіцієнти до вартості поїздок! Таки дешевше для сімейного бюджету буде взяти на роботі вихідний за власний рахунок, ані ж їхати на роботу на таксі.

Вітчизняні реалії із послугами перевезення

В Україні, на жаль, із послуги перевезення відбувається цілковитий хаос. От як розвалився після Радянського Союзу таксомоторний парк, як зникли "зелено-окі жовті "Волги" із шашечками", так у цій царині нічого нормального і не з'явилося.

Спроби впорядкувати транспортну систему були, адже є чимало вдалих закордонних прикладів, що їх можна було б наслідувати. Починаючи від єдиного державного таксі з одним телефонним номером, єдиним кольором та типом машин, до запровадження дуже дорогих ліцензій, що їх можна було б і у спадок передавати. Але нічого в Україні так і не прижилося.

Нині в країні існує кілька схем функціонування таксі. І переважно це так звані "віртуальні диспетчерські", тобто на розрекламований номер телефону якась дівчинка, сидячи в себе вдома, приймає замовлення клієнтів й просто скидає їх випадковій низці водіїв. Це таксисти, які збилися в зграю й не завжди навіть пам'ятають, як саме їхня служба таксі називається, бо вони одночасно працюють на трьох-чотирьох таких віртуальних диспетчерських і яким сплачують відсоток за отримане замовлення.

Читайте також: Чому українці обирають тих самих та хто дійсно може змінити країну

Uber та Uklon – це насправді еволюція пост-радянських віртуальних диспетчерських. Різниця в тому, що замовлення приймає не реальний диспетчер, а програма у смартфоні, що стала посередником між пасажиром та водієм. Ну, й додатковою перевагою таких перевізників є те, що ти принаймні маєш хоча б примарну можливість поскаржитися на водія, якщо він хамить, бухий чи завіз не туди.

Біда в Україні полягає в тому, що у разі форс-мажорної ситуації з таксі пасажир є найбільш незахищеною ланкою. Немає жодних гарантій, що до тебе приїде тверезий водій на справній машині. Навіть немає гарантій, що водій взагалі до тебе приїде, хоча ти замовляв машину заздалегідь, бо поспішаєш в аеропорт.

У разі ДТП не отримаєш ані від водія, ані від таксомоторної компанії, в якій ти наче робив замовлення якихось компенсацій. У разі ДТП миттєво з'ясовується, що і водій вже не таксист, і таксомоторна компанія тебе знати не знає…

Я певен, що негативних історій з таксі у кожного з нас чимало. Але й переконаний, що робота в таксі є дуже важкою. Кожен таксист має чимало негативних історій про своїх пасажирів. Особисто розумію й співчуваю кожній зі сторін – і пасажирам, і таксистам. Проте, саме той факт з можливим ДТП і отриманням компенсції пасажиру – особисто для мене розставляє всі крапки над "І". Вітчизняна систуація на ринку таксі – неприпустима у цивілізованому світі