Трохи запізно, але про мову. Точніше, про те, що навколо неї. Що відбулося в день розгляду всім відомого законопроекту у Верховній Раді, та що відбувалося навколо неї, наші журналісти розберуться і розкажуть та покажуть у суботу 9 червня о 20:00 в «Підсумках тижня».
Тут хочу сказати про те, що найбільше вразило. Вразила цинічність тих, хто цей закон готував, пропонував і, зрештою, ухвалював. Вразила цинічність тих, хто мав би не дати цей закон розглянути. Але найбільше вразила абсолютна байдужість тих, хто стояв з синьо-білими прапорами біля парламенту і не соромлячись розповідав на телекамери, що єдина причина цього стояння – 100 чи 150 грн.
Навіщо ті люди були там поставлені, ким і що з того буде з ними, з їхніми батьками, дітьми і їхньою країною їм абсолютно байдуже. І саме ця байдужість викликає жаль. Це нещасні, які достойні співчуття. Бо вони свідомі того, що нічого окрім цих 100 гривень не варті.
Зовсім по-іншому виглядають ті, хто прийшов під раду мову захищати. Ці люди знали, що можливо їх будуть бити, що скоріш за все за скляним куполом ради їх ніхто не почує. І їх били, і їх не слухали. Але вони не могли не прийти, бо насправді це саме їхня країна. На жаль, не вони ухвалюють в ній рішення.
Бо коли байдуже, то гостей чемпіонату Європи з футболу зустрічають «фан-зони» чи кемпінги для вболівальників більше схожі на скотарні, вирубуються каштани на Хрещатику та скорочуються бюджетні видатки за рахунок найбідніших мешканців країни. Про це також буде у «підсумках» в суботу.