Зараз же йдеться про довгоочікуване перемир'я, яке, звісно, має бути, але з отриманими гарантіями та відповідальністю за його дотримання саме від Росії.

Цікава заява про так зване перемир'я: Віри немає, – Тука зробив заяву про чергове перемир’я на Донбасі

Укладені днями домовленості у Мінську, де Росія була в ролі "стороннього парламентера", а зобов'язання брали на себе терористи "ДНР" і "ЛНР" в існуючому вигляді, на жаль, лише укладаються у цю канву допомоги Путіну.

Договорів про режим тиші на Донбасі впродовж п'яти років війни було вже дуже багато. І кожного разу росіяни стріляли, а українські війська відповідали вогнем на ураження. Тепер, у прописаній у Мінську "дорожній карті", вперше з'явилися пункти про те, як саме має настати жадана тиша – вводиться принцип особистої відповідальності. Для українських військових і для бойовиків.

Тільки терористи ніякої відповідальності за стрілянину нести не можуть апріорі, адже вони плювали на всі закони. А українських військових карати за стрілянину по окупантах можуть. Яким чином – не ясно, але охочих відкривати вогонь без наказу від командування буде не так вже й багато.

Такий стан речей, домовленість з бойовиками може бути критичною помилкою, якщо президент у разі загострень не доведе зворотного і не проявить політичну волю на продовження війни за незалежність у разі необхідності захисту України за допомогою зброї.

Наші військові по житлових кварталах Донеччини не стріляють. Не відкривають вони вогонь першими і під час перемир'я, то ж вся ця особиста відповідальність – Фількина грамота, завдяки якій на бійців ООС накладають додатковий тиск, зв'язують їм руки, вимагаючи не захищати власне життя.

А от росіяни, справжні агресори на цій війні, як і раніше, виступають лише стороною, діями якої всі глибоко занепокоєні. Вони не несуть відповідальності... То ж якими мають бути дії захисників України на фронті у разі необхідності бити по окупантах, зовсім не зрозуміло. Адже механізм відкриття вогню у відповідь після початку перемир'я не прописаний, а ця "особиста відповідальність" невідомо де закінчується. Чи дозвіл на вогонь має давати командир на місці, чи його за це можуть посадити. Або ж треба, щоб застосувати зброю солдатові на передовій наказував особисто міністр оборони, президент чи начальник генштабу?

Тим часом: Путін знову провів зустріч з Медведчуком: про що говорили