Польський закон про "бандеризм" – це вияв тих настроїв, які ми спостерігаємо протягом останніх 3-4 років. Вони пов’язані з ідеологією частини правлячої партії ПіС та частково Кукіз. Це шовіністичні сили, що намагаються використовувати націоналістичну фразеологію для консолідації свого електорату. І це створює Польщі проблеми у відносинах не лише з Україною, а й в першу чергу з Брюсселем, тобто ЄС. А також окремо з Німеччиною та Литвою.

Читайте также: Червоно-чорний прапор поруч з державним: у Тернополі відповіли на резонансний закон Польщі

І це не є несподіванкою. В рамках світогляду правлячої партії відбувається перегляд державної політики та зовнішньополітичних підходів. Польща втрачає інтерес до активної підтримки України і до ролі нашого адвоката, яку вона виконувала у Європейському союзі понад 20 років. Більше того, Польща настільки стрімко псує свої міжнародні відносини, що їй вже самій потрібен адвокат.

Польща рухається у напрямку авторитаризму. Ні, вона не прагне вийти з ЄС, але деякі дії польського уряду щодо утисків свободи слова та зміни судової системи призвели до того, що ЄС розпочали процедуру накладення санкцій. Країну можуть позбавити права голосу.

Сьогодні Польща ніяк не може вийти з ЄС і це розуміють навіть ті, що критикують їх відносини. Зрештою, протягом двох десятиліть Польща отримує від ЄС значно більше, ніж дає. Це одне з основних джерел розвитку польської економії. Втім, не єдине: поляки правильно вибудували економічну та фінансову модель, здійснили правильні економічні трансформації. Але інфраструктура та великі проекти в основному розвиваються за європейські кошти. Тож найближчим часом ми не почуємо про можливий вихід Польщі з ЄС. Це було б вбивчо для поляків.

Щодо нової політики Польщі щодо Голокосту, то занепокоєння Ізраїлю рано чи пізно дійде до Конгресу і Дональда Трампа. Проте поляки вибудували достатньо прагматичні та добрі відносини з Адміністрацією президента, в центрі яких лежить питання безпеки. Тому враховуючи те, що зараз відносини Польщі з США значно кращі ніж з ЄС, публічних ексцесів ми не побачимо. Якщо хтось з американців і намагатиметься втручатись у ситуацію, то вони робитимуть це дуже дипломатично.

Очевидно, що українцям неприємне таке ставлення поляків. Але Польща значно складніша, ніж їхні окремо взяті націоналістичні сили. Ми дуже зацікавлені у розвитку відносин з Польщею. І якщо раніше Польща терпіла українські проблеми: нездатність влади прийняти чітке рішення щодо європейської інтеграції, корумпованість, – то тепер пройшов наш час проявляти терпіння.

Нам не можна дати втягнути себе в конфронтацію з Польщею. Ми від цього нічого не виграємо. І навіть розуміючи, що в питаннях історичної пам'яті, зневажливого ставлення до нашого етнічного компоненту та історії поляки не праві, – це не привід для розриву з Польщею. Окрім присутніх там ворожих елементів, ми маємо багато друзів та партнерів серед поляків. Польща – це фактично друга домівка для сотень тисяч українців. Вони там вчаться, працюють, заробляють. Вони розвивають польську економіку, але разом з тим підтримують і українську. Для нас Польща – це ворота в західний гуманітарний, а часто і економічний світ.

Тож навіть якщо польська еліта перегляне своє небажання бути нашим адвокатом, ситуація не зміниться: Польща і надалі залишатиметься для нас воротами в ЄС.

Як би там не було, у нас спільна позиція щодо стратегічного розуміння російської загрози. Тут ми не обов'язково будемо користуватись однаковими інструментами – можливо, поляки бачать інші способи. Та вони звертають увагу на Росію. І це важливо не тільки в таких моментах, як створення спільних бригад і т.д., а й з точки зору підтримки України в НАТО. Там поляки ведуть себе послідовно та прагматично.

В українсько-польських відносинах, за виключенням питань історичної пам'яті, значно більше позитиву, ніж негативу. На цьому і слід зосередитись. І аби не втратити майбутнього через національну пиху, ми не повинні робити того, до чого нас підштовхують поляки, або ж росіяни польськими руками.

Джерело: Новое время

Читайте также: Через скандальний закон Польща зіпсувала відносини не лише з Україною