Я познайомився з Володимиром Путіним у 1990-ті та довіряв йому, коли він був заступником мера Санкт-Петербурга. Тепер, коли він – президент Росії, він інший. Він – не друг демократії, – пише Франц Зедельмаєр в авторській колонці "Путін, якого я знав, Путін, якого я знаю" в The New York Times.

"У 1990-х я мав бізнес в Санкт-Петербурзі і провів багато часу з Володею, як його тоді називали. Він бував у моїй штаб-квартирі на Кам’яному острові, ми розмовляли майже ідеальною німецькою, якою він любить розмовляти, за пивом та баварською їжею. Моя довіра до нього в ті давні дні ґрунтувалася на його раціональних діях та цікавості до Санкт-Петербурга. Це виглядало щиро, – згадує Зедельмайєр. – Він не брав хабарів, однак прикривав тих, хто робив це, і своїх босів також – мера Анатолія Собчака та пізніше президента Бориса Єльцина. Путін підписав реєстраційні документи для моєї компанії в сфері безпеки та особисто зареєстрував їх. Він радив і давав мені консультації, допомагав розширювати бізнес. На його прохання у 1994 році – напередодні Ігор доброї волі в Санкт-Петербурзі – я створив, тренував та обладнав за західним зразком перший підрозділ швидкого реагування КДБ", – розповідає він.

Росія дивує! Рейтинг Путіна падає, бо прийоми типу "Крим наш" вже не працюють, – Die Zeit

Німецький бізнесмен і письменник зазначає:

З наших розмов на початку 1990-х я зробив висновок: Путін розумів, що це не Захід, а радянська система винна в соціальному та економічному занепаді СРСР. Але згодом, коли він став президентом, то почав усе більше перейматися політичними та економічними невдачами Росії й нарікав на відсутність належної поваги з боку Заходу. Тоді Росія замкнулась у собі, ідеологія та релігія стали інструментами для цього.


Франц Зедельмаєр: йому є що розказати про Володимира Путіна

"Для мене ситуація змінилася в 1996 році, коли мою компанію і мою штаб-квартиру, в яку я інвестував більше 1 мільйона доларів, експропріював президент Єльцин, – згадує автор публікації. – Володя знизав плечима і сказав, що не може допомогти. І я почав спостерігати за його метаморфозою з другорядного бюрократа в авторитарного лідера, обраного чотири рази президентом Росії. Можу сказати, що Путін, про якого американці читають сьогодні, не має нічого спільного з тим Путіним, якого я знав колись. Він тоді був не таким, як сьогодні".

За словами Зедельмаєра, "Путін, якого я знаю, дуже схожий на президента Трампа".

Як і Трамп, Володя приймає рішення на основі поспішних суджень, а не довгих роздумів. Він пам‘ятає образи і глибоко ненавидить, коли з нього кепкують. Кажуть, що він не любить довгих складних брифінгів і вважає читання стратегічних документів виснажливим. Як і Трамп, Путін, якого я знаю, реагує на події замість того, щоб заздалегідь розробити довготривалу стратегію. Однак у винахідливості він дуже відрізняється. Як колишній офіцер КДБ, він розуміє, як використовувати дезінформацію, брехню та компрометуючі матеріали для створення хаосу на Заході і всередині Росії, – відзначає Зедельмаєра.

"Кілька місяців тому я переїхав у США та заснував компанію, яка допомагає іншим людям, що втратили свій бізнес чи активи, або в кого їх вкрали. До того часу я вже протягом 20-ти років судився з Російською Федерацією – не тільки в Росії, але й подавав позови щодо власності російської держави в Швеції і Німеччині – і виявився єдиною стороною, що коли-небудь стягнула збиток з РФ", – оповідає Зедельмайєр (він керівник компанії Multinational Asset Recovery Company та автор книги "Ласкаво просимо в Путінград" – Прим. ред.).


Дорогу Володимиру Путіну в президенти відкрив Борис Єльцин

"У США я помітив, що ЗМІ там стримані, коли варто було б розповісти читачам, що путінська Росія ніколи не буде другом демократії. Росія Володі хоче розділяти та підривати демократії. З цією метою Володя використовує свій кремлівський апарат, а саме тіньову і переважно невідому структуру під назвою Управління справами президента Російської Федерації, – вказує Зедельмайер. – Секретний бюджет управління складає мільярди рублів. Ця структура контролює бонуси, що розподіляються між слухняними кремлівськими апаратчиками. Також таємно проводить програми, які призвели до появи досьє на Трампа, складеного Крістіфером Стілом у 2016 році. Абсолютно точно, що при Путіну всі розвідувальні агенції Росії продовжують операції проти США і використовують дезінформацію та компромат. А працівники головної розвідувальної агенції Росії – ФСБ та воєнної розвідки – ГРУ беруть участь у нових атаках та вбивствах російських дисидентів та опонентів Путіна, які живуть на Заході. Для Путіна, якого я знаю, кордони нічого не означають".

Кілька місяців тому Володя намагався – на щастя, йому це не вдалося – посадити свого приятеля на пост голови Інтерполу. Ймовірно для того, щоб перетворити міжнародну поліцейську організацію в свою особисту структуру, – згадує автор публікації.

І додає: "Корупція в Росії – в ДНК, вона в крові у Путіна. Багато американських фахівців з питань політики Росії не розуміють, чому останнім часом Путін неспокійний. Його торішнє переобрання президентом було гарантоване, його майбутнє – аж ніяк. Чому? Тому що ніхто не прикриває його спину".

Плани Кремля: Росія сподівається знищити НАТО, не викликавши ядерної помсти, – Washington Examiner