Він міститься в списку пам'яток архітектури місцевого значення. Зводили його між 1938 і 1939 роком.
Дивіться також: Де у Львові вулиця-сад: історія житлового комплексу від краківського архітектора
Фасад виконаний у трьох площинах. Права частина будинку примикає до раніше зведеної кам'яниці. Інша ж відсунута від червоної лінії забудови, що дозволило запроектувати там палісадник. Каслер добре був обізнаний в тогочасних архітектурних тенденціях і використав в проектуванні цього об’єкта мало не всі виражальні засоби модернізму.
Цей будинок багато в чому відповідає п'ятьом принципам найяскравішої постаті архітектури модернізму Ле Корбюзьє. Бачимо, як права частина будинку підтримується колонами-опорами (1-й принцип). Завдяки такому прийому прибудинкова територія отримує більше місця, в цьому випадку – більше простору на тротуарі. До речі, майстерня, яка розташована на пертері, за колонами, була одразу передбачена в плані будинку.
Вільне планування квартир (3-й принцип). Залізобетон звільнив міжвоєнну архітектуру від орієнтації на несучі стіни, тому архітектори модернізму проявляли фантазію і в плануванні помешкань.
Модерністичний будинок на вулиці Герцена, 5 у Львові
Стрічкове скління (4-й принцип) ми бачимо вздовж трьох поверхів будинку. Знову ж таки завдяки залізобетонному каркасу, відсутності несучих стін, можна було робити вікна будь-якого розміру, протягувати їх як стрічку від одного кінця фасаду до іншого.
5-й принцип – це вільний фасад, який у Ле Корбюзьє може бути з будь-якого матеріалу та форми, адже опори сховані всередині конструкції будинку. Проте у Каслера цей будинок вийшов доволі правильних геометричних та більш консервативних форм, ніж подібні у Ле Корбюзьє.
Також Каслер не виконав 2 принципу – плаского даху-тераси, але не через відсутність знань чи майстерності.
З тутешнім вологим кліматом та постійними дощами, плаский дах – це були б суцільні незручності, тому більшість архітекторів у Східній Європі вдавалось до двосхильних дахів, але зовні вдало маскували їх під пласкі. Коли дивитись з вулиці, можна навіть не здогадатись, що дах не плаский. Тим більше Каслер компенсував будинку також терасу, яку він зробив на останньому поверсі і накрив пласким дашком.
У будинку на Герцена, 5 не плаский дах, як може здатись на перший погляд
Збереглась вхідна брама будинку, з дерева, оздоблена металевими вставками на склінні. На жаль, оригінальний тиньк будинку в дуже поганому стані, він кусками осипається з фасаду.
Палісадник захищає ще оригінальна огорожа. Вона повторює ритміку і форми будинку.
Тут були оселі для заможних містян, тому інтер’єри сходової клітки виглядають дуже по-багатому, навіть незважаючи на пошкодження. Вхідний тамбур до половини стіни облицьований алебастром. Перехід від тамбура до сходового маршу освітлює характерна кругла лампа, правда вже без плафона.
Підлога викладена узорами з чорно-білої плитки, але архітектоніку порушили при ремонті – іншою різнорідною плиткою та асфальтуванням.
Сходовий марш суцільно литий з поручнями. Каслер саме впізнається в поручнях, в його будинках вони завжди особливої форми – гострі геометричні кути поєднуються з гнутими формами. Особливо на згинах між поверхами – перила ніби перетікають знизу доверху і навпаки. Тут дуже чітко проглядається інтуїтивний, чуттєвий дизайн міжвоєнного модернізму.
Багато де позалишались оригінальні двері до квартир, покриті шпоном. Збереглась латунна фурнітура: номери квартир та клямки. В будинку є ліфт, але він не працює.
У будинку є ліфт, але він не працює
Мені вдалось потрапити до квартири, в якій робили ремонт. Увагу привернули дві найбільші кімнати. В одній – повністю стрічкове скління. Ось так воно виглядає з середини. Під вікном ще стара батарея.
Стрічкове скління зсередини у будинку на Герцена, 5
В цій же кімнаті розташоване вікно-ілюмінатор, яке виходить на ванну. Чудовий винахід для економії світла, чому з найпросторішої кімнати не поділитись світлом з іншим приміщенням. У ванній кімнаті ще можна розгледіти залишки оригінальної плитки. Міжкімнатні двері теж "рідні", причому різні. Одні зі склінням всередині, інші з невеликим різьбленням.
Здебільшого в таких будинках зовнішні вікна-ілюмінатори освітлювали ванні кімнати, в цьому ж ілюмінатор, ще й велетенського розміру, Каслер подарував одній з кімнат. Але нестандартні витівки архітектора на цьому не завершуються. З одного боку від ілюмінатора Каслер дав ще стрічкове вікно, а з іншого – затишний невеликий балкон.
Вікно у вигляді ілюмінаторі у кімнаті будинку на вулиці Герцена у Львові
Про перших власників квартири не вдалось нічого дізнатись. Польські джерела зазначають, що будинок був у власності Владислава Ланга. Ремонтуючи підлогу, майстри знайшли фрагменти міжвоєнної польської газети Słowo Narodowe за 4 вересня 1938 року. Можна припустити, що саме перші мешканці квартири тримали її в руках.
Дивіться також: Невідома історія будинку-метелика, або Де міг загинути найвідоміший львівський архітектор
Квартирі дуже пощастило, бо її придбали люди, які добре обізнані в архітектурі, тому ремонт та реставрацію окремих елементів виконують якісно.
Оригінальний вмикач у модерністичному будинку на вулиці Герцена у Львові
Вже виходячи з помешкання зауважила вмикач, скоріш за все оригінальний, хоча не там де мав би бути. Подібні колись проектували в школі архітектури та дизайну Баухауз.
Оригінал: modernism.lviv-online.com
Фото: Мирослава Ляхович, Анастасія Іванова