Таку думку в інтерв'ю газеті "День", опублікованому у вівторок, висловив глава Комітету ВР з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка.
За його словами, одним з напрямків реформи фінансового сектора повинна стати переорієнтація монетарної політики на стимулювання зростання.
"Сьогодні Нацбанк сконцентрувався тільки на стримуванні інфляції, перевівши економіку в режим фінансового голодування. НБУ лише висмоктує кошти банків за рахунок високих ставок за депозитними сертифікатами. Банкам немає сенсу напружуватися, шукати живий бізнес і кредитувати. Це обмежує інвестиційну активність, ніяк не стимулює створення нових робочих місць. У підсумку – гальмує вихід з кризи. А можна було б направити гроші на логістичну, енергетичну інфраструктуру, на перспективні високотехнологічні виробництва", – вважає С. Рибалка.
Він додав, що для впровадження монетарних інструментів стимулювання зростання з боку НБУ і уряду, потрібно побудувати відповідну інфраструктуру, "щоб ці гроші потрапляли не на валютний ринок, а через банки прямо в промисловість на важливі для країни інвестиційні проекти".
"Ми повинні створити серію інститутів для стимулювання зростання. Від Банку розвитку до Експортно-кредитного агентства. Такі інститути працюють в більшості країн світу. Пільгове кредитування для малого та середнього бізнесу, підтримка інфраструктурних проектів – все це повинно створити умови для внутрішнього попиту, для розгойдування економіки. А найголовніше – дешеве кредитування повинні отримувати тільки проекти з достатнім рівнем технологій і доданої вартості. Розвиток власних технологій поступово має стати більш вигідним, ніж продаж за кордон необробленого металу, лісу-кругляка або примітивних добрив. Лише тоді ми зможемо вирватися з прірви бідності", – вважає Рибалка.
На його думку, необхідно "повернути банківський сектор особою до реальної економіки, до потреб бізнесу, промисловості, до потреб простого громадянина, який працює на цих підприємствах, отримує стипендію або зарплату з податків цих підприємств".
Він навів приклади зі світового досвіду, згідно з якими саме центробанк відповідає за розвиток економіки на законодавчому рівні. "ФРС США якраз і відповідає, крім стабільного рівня цін, за "високий рівень випуску товарів і зайнятість". Якщо ми говоримо про завдання центробанків Канади, Австралії і багатьох інших держав, то мова йде не тільки про валютну і цінову стабільність, але, в першу чергу, про зростання економіки і добробуту громадян. У випадку з Банком Ізраїлю також йдеться про високий рівень виробництва, зайнятості, національного доходу і капітальних інвестицій", – підкреслив С. Рибалка.
"Не буде інвестицій у високотехнологічні виробництва – не буде і багатства у країни. Саме в тому, що ми продаємо світу дешеву сировину, а купуємо дорогі товари, і криються причини глибини всіх наших криз. І причини падінь нашої гривні. Тому ми зобов'язані підпорядкувати реформи фінансового сектора, в першу чергу, банківської системи, а також монетарну політику довгостроковим цілям забезпечення економічного зростання і зміни структури економіки. І дуже важливо з'єднати стратегію НБУ та інших регуляторів з довгостроковою стратегією уряду", – підкреслив він.
Нагадаємо, раніше фінкомітету Ради затвердив і рекомендував для реалізації урядові Стратегію розвитку банківського сектора до 2020 року. У розробці документа брали участь провідні експерти, науковці, колишні керівники профільних департаментів НБУ, представники банківської спільноти. На підставі Стратегії комітет розробив ряд законопроектів, в тому числі про підвищення прозорості роботи НБУ, реформуванні системи гарантування вкладів, стимулювання кредитування економіки.