Багато років на президентських виборах змагалися зірки великої політики. Усі вони представляли великі політичні партії. Соціалісти, республіканці та голлісти. Упродовж тривалого часу велика французька політика була побудована на великих грошах і великих зв’язках. А також великих жінках. Адже це Франція з її вільним духом, а не пуританська Британія чи Америка, де роман з жінкою на стороні легко може коштувати політичної кар’єри. У Франції жінка легко могла зробити свого обранця президентом, як це сталося із супермоделлю Карлою Бруні, коханкою, а потім дружиною президента Ніколя Саркозі.
Отже, багато років у Франції в буквальному сенсі правили гроші. Проте раптом щось пішло не так. Причому настільки не так, що чинний президент V Французької республіки соціаліст Франсуа Олланд став настільки непопулярним, що першим з усіх президентів Франції відмовився балотуватися на другий термін. Його основний опонент на виборах тодішній президент Ніколя Саркозі, який представляв велику республіканську партію “Союз за народний рух”, на нинішніх виборах взагалі не пройшов партійний праймеріз, поступившись своєму однопартійцю Франсуа Фійону.
Читайте також: Чому Терезу Мей називають другою залізною леді
Французькі виборці, як і багато інших європейців, виявилися надто розчарованими через десятиліття корупційних та інших скандалів. Усі ці скандали тісно пов’язані з існуючою партійною системою, яка формувалася останні 60 років. Одні і ті самі партії у бюлетенях, одні і ті самі прізвища на шпальтах французьких газет. Такий собі "брежневський застій" по-французьки. Лише окремі сексуальні скандали періодично струшували це політичне болото. Пряма алюзія на ситуацію в Україні, де політики десятиліттями залишаються в уряді та парламенті навіть через скандали та постійні програші у виборах.
Тому нічого дивного, що розчарований цим політичним декадансом витончений французький виборець виставив “червоні” картки представникам великих політичних партій соціалістів і республіканців.
Натомість до ТОП-ліги сенсаційно вирвався несистемний кандидат. 39-річний екс-міністр економіки та промисловості Еммануель Макрон. Молодий, енергійний та привабливий Макрон швидко завоював симпатії витончених французів, яким до судоми набридли традиційні політики у дорогих костюмах. Макрон з’являється на публіці в сорочці без краватки. І завжди у компанії своєї дружини Бріджит. І все би нічого, якби не один нюанс.
Читайте також: Що означає для України рішення суду в Гаазі
Якщо Саркозі обрав своєю супутницею молодшу за нього супермодель Карлу Бруні, то тут ситуація навпаки. Харизматичний екс-міністр одружений на своїй колишній вчительці, яка старша за нього на чверть століття.
Історія про те, як молодий ще Еммануель почав стосунки із заміжньою жінкою, яка мала 3 дітей, надто вкладається у класичні французькі романи. До того ж Бріджит і справді стала секретною зброєю свого молодого чоловіка, приваблюючи голоси як молоді, так і старших виборців, які вірять в силу щирого кохання. В разі перемоги Макрон вже пообіцяв, що Бріджит матиме офіційну посаду в його уряді, проте без заробітної плати.
Для його основної суперниці у другому турі, 48-річної Марін Ле Пен, дует Еммануель-Бріджит може виявитися надто вибуховою сумішшю, ніж будь-які політичні гасла. Основна зброя Ле Пен – голоси розчарованих політичним істеблішментом французів, які прагнуть здійснити Frexit і вийти зі складу Євросоюзу. Прагнучи позбутися скандального ксенофобського іміджу, Марін навіть пішла у відставку з посади голови Національного фронту.
Проте соціологи безжальні. Вони впевнено пророкують, що наступним президентом Франції стане саме Еммануель Макрон. І багато в чому цієї впевненості їм додає постать його дружини, не менш розумної і харизматичної за свого чоловіка.
Українські жінки теж мають величезний вплив на всю українську політику. Поки вони роблять це більш кулуарно, проте часи стрімко змінюються. Тому я переконаний, що вже невдовзі вони вийдуть на світло.
Читайте також: Насилля, невігластво та пропаганда: які ідеї "русского мира" пропонуються в ООН