Україна це впертий рух вперед – на зустріч горлам рушниць. Це жінка у норковій шубі, яка невтомно годинами коле бруківку. Україна це остання ниточка відчайдух, які мали б втекти, але не втекли. Це сила думки, що здатна вичавити негідника за кордон. Україна це вміння дати хабар навіть власній долі.
Читайте також: Справи єднають: в Україні з'явилася онлайн-платформа для підприємців
Україна малоймовірна, на межі статистичної похибки. Розчин вірогідності в один відсоток. Той, що, як виявляється, все ж таки не нуль. Це заплющені очі, молитва невідомо кому під брязкіт скла, що лопається, і на диво розплющені очі – миті потому. Україна це здатність заморочити голову навіть власній смерті.
Що таке Україна? Це заздрість до ідеалу, який у реальному світі трапляється не частіше за кольори фільтрів в Instagram кумирів. Це вічна невдоволеність. Від врожаю до врожаю, колективний біполярний розлад, чутливий не те що до погоди, а навіть до її прогнозів.
Україна – це здатність віри за будь-яких обставин. Коло, намальоване крейдою та іржавими ракетними дивізіонами.
Україна – це звільнення міст у сандалях з одним автоматом на трьох. Це круглолиці "менти" з райвідділку на захисті рідної землі, із трьома з половиною тис. грн. на картці та чимось великим і не кількісним в серці. Це анархо-синдикалісти, націоналісти, ультранаціоналісти, ліберальні націоналісти, консервативні націоналісти, хасиди, баптисти, гомосексуали, гетеросексуали, російськомовні, україномовні, режисери, фотогорафи, актори, спецназівці, афганці, військові, миротворці, менеджери, чорнобильці, жінки, чоловіки, мусульмани, православні, євреї, сільські, міські – в одній траншеї.
Україна це вміння у пеклі збудувати катапульту, хоча б для того, щоб насмішити чортів та виграти час. Або просто поржати з чортів.
Що таке Україна? Це віра, що кріпне з наближенням до дна Маріанської впадини відчаю. Це безмежна свобода: idée fixe. Від цензури, страху, примусу, а буває – і від відповідальності.
І знаєте, коли хтось говорить, що Україна це прізвище президента, цій людині хочеться просто сміятись в обличчя.
Автор: Гоша Тихий
Читайте також: Як раніше, вже не буде: Михайло Жванецький визначився, тому наступний крок за Україною