Саме оперна діва помітила у Скорика абсолютний слух і наполягла, щоб хлопця записали в музичну школу.
Скорик вступив до консерваторії, а вже у 25 років сам Параджанов запросив його писати музику до фільму “Тіні забутих предків”. Режисер прийшов на “Львівське радіо” і попросив поставити твори місцевих композиторів. Скорику довелось вивчити гуцульський фольклор та ритми.
У 60-х роках українець додав радянській естраді трохи західних мотивів, поєднавши українську поезію, галицькі романси й гуцульський фольклор із ритмами американського рок-н-ролу, танго та блюзу.
Зараз його “Карпатський концерт”, “Гуцульський триптих” слухають на різних континентах, а "Мелодія" зі стрічки “Високий перевал” стала хітом, який виконують як симфонічні оркестри, так і вуличні музиканти.