Як сьогодні забудовники та їхні лобісти в Київраді користуються воєнним станом та яким чином вони продовжують просувати земельні проєкти – далі.

Читайте також Вдалий старт: яким був перший продаж житла від КН РІЕЛ за програмою "єОселя"

Звідки беруться скандальні питання

Від початку російського вторгнення і до травня 2022 року між депутатами Київради існувала домовленість тимчасово не голосувати земельні питання. Однак за спостереженням активіста і юриста Дмитра Перова, який багато років бореться проти незаконної забудови у Києві, наприкінці 2022 року проблема знову активізувалася.

У публічній площині забудовних скандалів більшає у порівнянні з "довоєнним" часом, погоджуються міська депутатка від Слуги народу Ксенія Семенова та юрист Дмитро Перов. Однак їх частка на засіданнях Київради залишається стабільною: з 50 земельних проєктів рішень — 2 – 3 проблемні. Це 5 – 7% (саме стільки ж було й до 24 лютого).

Семенова переконана, що повернення у порядок денний скандальних кейсів має дві причини:

  • відсутність публічності під час війни, неможливість проводити протести та обмежена участь активістів у засіданнях Київради;
  • багато киян, які активно виступали проти незаконних забудов, зараз воюють.

Скандальні кейси потрапляють до Київради шляхом лобізму, адже майже в усіх фракціях є представники від будівельного бізнесу. Іноді проблемні проєкти доводиться розглядати через шантаж деяких колег, інакше вони погрожують блокувати роботу ради й ігнорувати інші голосування.

Коли резонансні питання з’являються у порядку денному, здіймається галас і документ просто переносять на наступне засідання. В цей момент розраховують, що ажіотаж спаде й можна буде продовжувати обговорення.

Якщо проєкт рішення "провалили", але він потрапляє на розгляд ради ще багато разів, точно йдеться про лобізм, переконаний Перов. Для ухвалення документ має набрати 60 голосів (зі 120). Якщо голосів бракує, фракції шукають точки домовленостей, каже він. Наприклад, певна фракція може підтримати проєкт колег, щоб отримати союзників для власних проєктів.

Хто приймає рішення та як боротися зі скандальними проєктами

Остаточне рішення у забудові завжди за Київрадою: саме вона видає землю в оренду і визначає її цільове призначення. Захищати офіційні культурні пам’ятки має Департамент охорони культурної спадщини КМДА. А вимоги щодо припинення робіт на історичних об'єктах може висувати Міністерство культури. Утім, останній наразі не визначив межі історичного ареалу столиці. А міська влада так і не затвердила Генеральний план Києва.

Майже всі співрозмовники сходяться на думці, що Києву треба повертатися до публічності, а громаді – впливати на забудову міста.