Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Скільки українців за мир на Донбасі "за будь-яку ціну" та в чому проблема законопроекту про реінтеграцію Донбасу

      Реінтеграція Донбасу
      Реінтеграція Донбасу

      Майже кожен п’ятий українець вважає, що слід погоджуватися на мир на Донбасі "за будь-яку ціну". Дещо більший показник тих, хто підтримує надання Президентові України всієї повноти повноважень щодо управління військовими формуваннями. Хоча противників вдвічі більше.

      Такі дані оприлюднив фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за результатами громадського опитування щодо Закону про реінтеграцію Донбасу.

      Лише 18% українців погоджуються на мир на Донбасі "за будь-яку ціну". Серед них 30,5% – мешканці Півдня, 23% – жителі Сходу, 25,5% – Донбасу, 8% – представники західних регіонів України. 49% опитаних вважають, що заради миру варто погоджуватися на компроміси, проте не на всі. Такі дані загальнонаціонального дослідження представила директор Фонду Ірина Бекешкіна під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

      Читайте також: Довела всім, що вмію тримати розум холодним, – Ліза Шапошник, воїн АТО з ДЦП

      19,5% українців підтримують надання Президентові України всієї повноти повноважень щодо управління Національною гвардією, Збройними силами та іншими військовими формуваннями, 39% – не підтримують цю ідею. Відповідні положення про повноваження Президента містить законопроект про реінтеграцію Донбасу, який завтра, 16 січня, голосуватимуть у Верховній Раді у другому читанні.

      За оцінкою аналітиків, у поточній редакції законопроекту багато протиріч, які можуть поставити під питання відповідність майбутнього закону Конституції України. Це невизначеність термінології, зокрема, щодо територій, на які буде поширюватися його дія.

      Якщо з окупованими територіями нам більш-менш зрозуміло, то що таке "райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони", на яких пропонується запровадити більш широкі повноваження силовиків, та що таке "вказана зона безпеки", яка буде створена близько лінії розмежування – також незрозуміло. Але з тексту законопроекту зрозуміло, що доступ як гуманітарних, так і правозахисних організацій та журналістів буде обмежено, тому що пропонується окремий дозвіл на знаходження в цій території. Це може стати ризиком для дотримання прав людини у вказаній зоні,
      – розповіла голова правління "Восток-SOS" Олександра Дворецька.

      Читайте також: На Донбасі може бути введений воєнний стан: заступник міністра назвав умову

      Олександр Клюжев, аналітик громадської мережі "ОПОРА", наголосив, що законопроект створює загрозу обмеження прав і свобод громадян, які проживають на непідконтрольній урядові території.

      "Фактично держава планує у разі прийняття закону застосовувати обмеження правового режиму військового стану без оголошення цього правового режиму. І, на відміну від законодавства, яке стосується правового режиму військового стану, де значна частина положень деталізована, тут є спроба швидко ввести нову термінологію та застосувати під нею обмеження щодо прав і свобод громадянина", – пояснив Клюжев.

      Доцільно розмежувати дві основні тези, які містяться у законопроекті – визначення участі Росії у конфлікті та положення про державну політику щодо окремих частин Донецької та Луганської областей, переконаний голова правління "Донецького інституту інформації" Олексій Мацука.

      Читайте також: "Добрий" Путін: як президент Росії хотів підставити Україну

      Цей законопроект не допоможе реінтеграції та зміцненню громадської довіри. Єдина нормативна цінність, яка там є – визначення статусу Російської Федерації. Чи допоможе він реінтеграції? Ні. Чи буде закон заважати, через наявність отаких складних конструкцій та повноважень поза Конституцією? Однозначно так,
      – наголосив засновник Платформи культурних ініціатив "Лампова" Олександр Дмітрієв.

      На думку Олексія Гараня, наукового директора Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, текст законопроекту погоджували із західними союзниками України, а саме питання реально буде врегульовуватися не так конкретним законом, як співвідношенням політичних сил Україна-Росія-Захід.

      "У суспільстві має бути широке обговорення цих питань. І очевидно, що рамковий закон, який зараз приймається, не передбачає конкретних заходів, і ці заходи мають бути обговорені публічно із залученням широкої громадськості. Якщо щось пропонується, воно має пройти широку публічну дискусію – щоб переконувати людей, щоб люди розуміли необхідність тих чи інших заходів", – додала Ірина Бекешкіна.

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук