Комендантські години, дискотеки і українська музика. Таким місяць тому журналістка російського телеканалу "Дождь" побачила окупований Донецьк. Це один з небагатьох матеріалів, який показує справжнє, не завуальоване життя псевдореспублік. Адже незалежним журналістам працювати в ОРДЛО фактично неможливо. Так як і не можливо навіть місцевим мирним жителям відстояти своє право в судах чи на мітингу.
Читайте також: Не військові на війні: добровольці, які воюють за Горлівку
"Законодавство так званої "ДНР" дозволяє тримати людину майже місяць без висуненя обвинувачення і без рішення так званого суду. Просто під вартою. Тому люди не жартують з цим. Там немає документів, які б регулювали їх права на їх боці. Там всі права на боці сильного, того, хто має зброю", – розповів голова правління Громадської організації "Донецький інститут інформації" Олексій Мацука.
Школи, лікарні, садочки, комунальні і навіть соціальні служби у новоспечених псевдореспубліках працюють. Але всіма процесами керує одна особа – Захарченко. Навіть бюджет ухвалюють без депутатів, в закритому режимі і все лише на 3 місяці. А мирне населення заклопотане побутом і не втручається у місцеву політику.
В містах Донецьк і Луганськ – на всій території, яка контролюється збройними групами, – продовжується життя. Тобто, діти народжуються, діти йдуть до школи, працюють, працюють дитсадочки. Наші колеги там постійно спілкуються з однією жінкою, вона людина з інвалідністю. Ми знаємо, що до неї приходить соціальний працівник,
– зазначила співробітник місії ООН з прав людини в Україні Ірина Яковлєва.
З фінансовим забезпеченням в самопроголошених республіках все складно. Гривню замінили рублем, і зарплати індексували один до одного. Умовно кажучи, той, хто отримував 1 тисячу гривень, тепер отримує тисячу рублів. З урахуванням обмінного курсу це вдвічі менше – лише 500 українських гривень.
McDonald's на окупованих територіях перейменували в "Донмак", а українські продукти замінили російськими аналогами. Товари ж місцевого виробництва можуть коштувати навіть дешевше, ніж на підконтрольних Україні територіях.
З останіх новин: на окупованих територіях свою роботу припинив оператор Vodafone. Тепер місцеві шикуються в довжилезні черги за сімками "ДНРівського" "Фенікса". Отримати номер можна лише за посвідченням особи.
Читайте також: Повернення Криму і Донбасу: про головні зміни і суперечності закону про деокупацію
Також самопроголошена "ДНР" ввела санкції проти "ЛНР", заборонивши ввіз з її території підакцизних товарів. А в самій "Луганській псевдореспубліці" для хлопчиків і дівчаток в школах вже запроваджують систему роздільного навчання.
Єдине – в місцевих новинах ні слова не має про віджаті бюджетоутворюючі підприємства. А це Єнакіївський металургійний завод, Харцизський трубний завод, Ясинівський коксохімічний завод, Металургійний завод "Донецьксталь" і десятки інших підприємств та шахт. Вони тепер працюють лише на російську промисловість, їх ніхто не модернізує, а з потужностей витискають останнє.
Бойовики місцевій владі теж потрібні лише живими. Як тільки хтось піймає кулю, причину смерті вказують інфаркт чи інсульт.
В окупованому Донбасі пропагандистська омана поступово спадає. А перспектива самодержавства видається вже не такою й безхмарною. Молоді ж не вважають себе "новоросами", "малоросами" чи росіянами. Вони пам'ятають, де народились.
Головна національна ідея для мешканців Донецька та Луганська – це безпека. Щоб навколо них припинилися обстріли і можна було сидіти, як ми з вами тут – без думки, що я чую звук і воно зараз сюди прилетить,
– додав Мацука.