Директор "Арени Львів": про проблеми стадіону, матчі збірної України та концерт Стінга

"Арена Львів" досі повністю не введена в експлуатацію

Нещодавно ДП "Арена Львів" оголосила тендер на заміну газону, який після відкриття стадіону ще жодного разу не перестеляли. В.о. директора "Арена Львів" Юрій Майборода розповів про те, яким буде нове покриття, чому його міняють саме зараз, скільки коштів виділяють з бюджету на утримання арени, чи вдалось зменшити борги стадіону і яким був дохід у 2018 році.

– В кінці 2017 року розпочала працювати комісія щодо проблем "Арени Львів". Які результати?

– Вона періодично засідає, обговорює проблеми, пропонує рішення. Якщо говорити відверто, то я зважаю на рішення комісії, орієнтуюсь на них. Але більше думаю, як практично щось покращити виходячи із ситуації, яка є на сьогодні. Я б навіть говорив не стільки про роботу комісії, а про прагматичні речі які стосуються "Арени Львів". Є дві складові у моєму бачені ситуації. Перше – це стратегічна перспектива, друга – найближчі плани, які потрібно зараз втілити в життя. На початку я все був замкнув на стратегічній перспективі. Вона полягала і полягає в тому, що потрібно прийняти постанову Кабінету Міністрів про внесення змін у проект будівництва. До цього я прив’язував все наступне. Але перестав робити, бо її прийняти дуже складно (з практичної точки зору).

Читайте також: Стадіон "Чорноморець" виставлять на незвичайний аукціон

Чому потрібно внести зміни до проекту будівництва? Стадіон вартістю майже 3 мільярди гривень введений в експлуатацію приблизно десь на третину. Умовно назвали першою чергою те, що можна було ввести в експлуатацію, а решта не завершене, не дороблене, частково оплачене. Все це друга черга. І вона обтяжує весь проект на стільки, що ввести стадіон у експлуатацію не реально. Тому потрібно внести зміни, відкинути все те, що обтяжує проект і без чого можна обійтись і тоді можна далі рухатись, впевнено дивлячись в майбутнє.

Для цього потрібно зробити аудит і будівельну експертизу. Але тут постає політичне питання. Якщо все це робити, то "повилазять" на верх багато різних "негарних" речей і компетентні органи будуть відкривати кримінальні справи. І з цього буде багато наслідків. Тому з практичної точки зору мало шансів що таку постанову приймуть.

Якщо на цьому зациклюватись, то немає змісту працювати підприємству, бо не видно перспективи. Арена вже збудована, вона хорошого європейського рівня. Гріх би був всьому цьому господарству продовжувати руйнуватись і чекати коли все завалиться. Є багато складових загрозливих для стадіону. Ми вирішили прикласти максимум зусиль, щоб в даній ситуації стадіон рятувати і виправляти ситуацію. Колектив, який працює, десь повірив в мене, понадіялись. Тому "впрягся" наскільки можу.

Вже маємо позитивні речі. В чому вони виражаються? Практично вже майже вирішено фінансування проекту заміни газону. Це складне і дуже важливе питання. Ціна – 7 мільйонів гривень. Так було задекларовано під час оголошення тендер. Насправді потрібно 8,5 мільйона. Але 7 мільйонів передбачено у бюджеті міністерства, і вони мають бути виділені. Тендер вже оголосили на капітальний ремонт. Якщо все буде відбуватись так, як плануємо, і не буде форс-мажорних питань, то з 1 березня розпочнемо роботу по заміні газону. 10 березня ці роботи мають бути закінчені, в ідеалі. Також нам вдалось провести певні роботи з оптимізації енерговитрат. Вклали кошти і маємо наступну ситуацію: минулого року в зимовий період "Арена Львів" споживала 8 000 кіловат на добу, то зараз приблизно 4 000. Ми вдвічі зменшили споживанні енергії, а це все гроші і великі.

Читайте також: Сепаратизм, корупція та зрада: якими були футбольні скандали у 2018 році

Ще є ряд речей, які на перший погляд не важливі. Ми виготовляємо розсікачі для турнікетів. Коли люди заходять на стадіон, вони допомагають уникнути скупчення. Якщо проходять матчі єврокубків чи концерти рівня "Океану Ельзи", коли велика маса народу, потрібно, щоб вони були, бо це безпека людей. Ті розсікачі, які ставили до Євро-2012, внаслідок судових процесів їх у нас мають забрати. Фактично ми вже їх не маємо. Виготовляємо свої, і вони навіть кращі ніж ті, що були. Є ще інші судові рішення, які є наслідком різних рейдерських проявів. Зокрема кухонного обладнання. Ми стараємось не допустити втрати державного майна. Діємо в межах законодавства.

Думаю протягом цього року нам вдасться вирівняти фінансову ситуацію. Тут треба подякувати міністерству молоді та спорту, яке зрозуміло економічну ситуацію, в якій опинилась "Арена Львів", і в кінці року нам було виділено 2,5 мільйона гривень на погашення боргів за споживання тепла у попередні періоди. Це теж дуже важливо і покращило ситуацію.

Питання стратегічне – внесення змін до Постанови – залишається актуальним, і це, врешті решт, треба буде зробити. В принципі, міністр розуміє потребу такої Постанови. Але її повинен прийняти Кабінет міністрів.

– Минулого року міністр фінансів Данилюк категорично відмовлявся виділяти кошти на стадіон. Чи були виділені кошти після його відставки? З якої статті міністерство виділило кошти в кінці року?

– Ще коли я працював на посаді начальника управління спорту Львівської облдержадміністрації, то запропонував міністерству внести "Арену Львів" у перелік баз Олімпійської підготовки. Ця пропозиція була прийнята. Це дало можливість міністерству надавати підтримку стадіону.

Читайте також: НЕПЕРЕМОЖНІ. Фехтувальниця Наталія Морквич про мрії, заробітки, фотосесії та любов до золота

– Про яку суму йдеться?

– Приблизно 300 тисяч гривень, в деякі місяці ця сума була на рівні 320-330 тисяч. На цей рік передбачено 4,8 мільйона. Це суттєва підтримка. Відбувся перерозподіл не використаних коштів, був напрямок, де була економія в міністерстві. За погодженням з міністерством фінансів нам перерахували 2,5 мільйона.

– Більше коштів не надходило?

– Тільки ті 300-320 тисяч в місяць, про які говорив. Вони йшли на енергоносії. Ще ми мали можливість купити тренажери. Те, що можна було нам по статусу бази олімпійської підготовки. В нас, як для бази, передбачено, що ми можемо мати футбол, важку атлетику і стрільбу з лука. Ми можемо проводити і організовувати змагання із стрільби з лука, і самі стрільці цього хочуть. Мали можливість придбати для них щити – це витратний матеріал, якого вони постійно потребують. Було передбачено близько 620-630 тисяч на тренажери, і стільки ж на щити. Але не вдалось, бо не встигли провести тендерні процедури.

– Скільки передбачено на 2019 рік?

4,8 мільйона про які вже казав. Все інше ми повинні заробити самі.

– 7 мільйонів на новий газон – де вони прописані?

– Міністерству вдалось передбачити ці кошти в бюджеті. Тому є впевненість, що ми їх отримаємо.

– Звідки такі сподівання?

– Є підтримка від міністра Ігоря Жданова. Також президент ФФУ Андрій Павелко зацікавлений, щоб ми зробили новий газон. Тому що головний тренер збірної України Андрій Шевченко наполягає, щоб перша домашня гра відбору на Євро 2020, 7 червня, відбулась у Львові. Хоча все одно будуть ризики, бо може зразу не прижитись газон. Треба не менше місяця, щоб він прижився, і тоді дивитись.

Читайте також: Від матчів збірної України до єврокубків: головні футбольні події 2019 року в Україні

– За останні рік прозвучали дві різні суми боргу "Арени Львів". Про 707 мільйонів говорив заступник голови Львівської обласної ради Володимир Гірняк. Суму 417 мільйонів назвав міністр Ігор Жданов. Яка насправді сума боргу?

– Це віртуальні борги. Вони формально є, фактично їх немає в ДП "Арена Львів". Нам їх передали. Фактичним замовником будівництва було ДП "Західінфрапроект". Яке при здачі першої черги передало борг "Арені Львів". Тому вони рахуються за нами, але не є нашими. Зараз ця сума складає 714,305 мільйонів. На цю суму нараховують пеню і ми сплачуємо ці кошти, вони не великі. Я чекаю рішення, коли цей борг з нас спишуть, бо ми не утворювали його.

– По другій черзі це теж віртуальні цифри?

Перша черга обійшлась в 1,148 мільярда гривень, а друга черга –1,85 мільярда гривень. 334 мільйони другої черги недофінансовані. Тому і потрібно зробити аудит, щоб встановити, що зроблено, а що ні. Потрібно перевірити кількість і якість виконаних робі. Вартість на сьогоднішній день (всі суми які називаються про вартість будівництва "Арени Львів" відповідають курсу долара в 2012 році – прим. Ред.), та чого не доробили. Коли я тільки починав працювати, то дізнався, що аудит буде коштувати приблизно 2 мільйони гривень. Ніби на фоні цих сум на мільярди це не великі кошти і міністерство би могло їх знайти. Але все вперлось в політику.

– Чи вирішується проблема власної підстанції?

– Я пропонував Обленерго, щоб вони взяли її на свій баланс і використовували. Але керівник сказав, що там такі борги, і їм це не цікаво. Напевно їм цікаво, але ситуація не дозволяє. Це продовження проблеми, про яку вже говори. Ця підстанція має потужність 20 Мегават і здатна забезпечити два Сихова (спільний район Львова де проживає понад 200 тисяч людей. – прим. Ред.). Вона не введена в експлуатацію і не належить нам, тому і не можемо нею розпоряджатись самостійно.

– Скільки доходів і витрат було в ДП "Арена Львів" у 2018 році?

– Зараз ідуть фінальні підрахунки, готують звіт за рік. Без амортизації (це 26% від основних фондів) є біля 20 мільйонів гривень витрат та 20,5 мільйона гривень доходу (точно не менше). Навіть маємо маленький плюс.

– В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що вартість обслуговування поля складає 50 тисяч гривень на добу…

– Це щось переплутали журналісти. Зараз нагрівання поля в погану погоду, коли мороз і сніг обходиться до 30 тисяч гривень. 50-60 тисяч це може бути стадіон "Україна". У них електро підігрів, а в нас спеціальна рідина. Її головне розігнати, а далі тільки підтримувати, що значно дешевше. У нас краща система підігріву. Коли починали робити стадіон, то теж думали про використання електрики, але це дуже дорого.

– Чому вирішили постелити штучний газон?

– Багато ЗМІ так пишуть, але це не штучний газон, а гібридний. Це штучна основа із штучних і натуральних ниток. Його встеляють, засипають спеціальним ґрунтом і сіють траву. Натуральна нитка згниє і трава, яка виросте, переплететься із штучною і буде служити довше, менше псуватись та стане стійкішою. Догляд за травою, стрижка газону – все залишається так само, як і було. Просто тепер ще буде штучна основа на 3,5 см. Це новітня технологія, яку будуть використовувати на стадіонах під час Чемпіонату світу в Катарі. В Україні таке поле зробив "Шахтар" на базі в Святошино. Є подібна технологія із штучною ниткою, коли прошивають газон, використовується вже не перший рік, але вона втричі дорожча і менш ефективна.

– Вартість обслуговування газону зменшиться?

– Не дуже здешевить, бо доглядається так само, як і повністю натуральне поле. Ця технологія зробить газон якіснішим та стійкішим, що дозволить проводити вдвічі більше ігор, ніж було раніше. Таким чином можуть базуватись дві команди.

– З клубами говорили про встановлення нового газону?

– Наш агроном, Віктор Книшук, дуже грамотний, який дбає і переживає за газон, радиться постійно із працівниками "Шахтаря" в силу того, що вони вже збудували таке поле. А щоб радились чи це робити, то сумнівів не виникало, що це треба робити.

– Це вже третій тендер. Чому попередні не відбулись?

– Важко сказати, мене не було тоді. Зараз є розуміння і підтримка від міністерства. Коли я їм задекларував проблеми, з якими зіткнувся, то були моменти, про які вони не знали. Такі грубі речі, як борг 2,5 мільйони гривень за тепло. Для міністерства це було відкриття.

– Газон буде не раніше 10 березня. А ФК "Львів" потрібно зіграти матч вже в лютому. Ви з ним вже говорили про цю ситуацію?

– Ні з ким із клубів ще не говорив. До мене теж ніхто не звертався. Навіть якби звертались, то я завжди вибудовую роботу в залежності від пріоритетів. Зараз пріоритет – це замінити газон і забезпечити можливість збірній зіграти на ньому. Це найголовніше завдання і від нього відштовхуємось. Ті обов’язки, які в нас є по контрактах, ми виконуємо, тут контрактів не має.

– З ФК "Львів" є договір?

– Ми не маємо з ними постійного договору. Домовляємось по кожному матчу окремо.

Читайте також: "Карпатам" доведеться ділити стадіон з принциповим суперником

– За час вашого керівництва були розмови з ФК "Капати" про оренду стадіону?

– Не було. Але виходячи з практичних міркувань, і "Карпатам", і ФК "Львів" треба зовсім мало зусиль, щоб сісти і домовитись разом використовувати стадіон, як місце домашніх матчів. Економічні вигоди лежать на поверхні. Якщо вони домовляться, то вигідно буде всім. Вони зможуть в холодний період року, коли "Карпатам" треба тратити 50-60 тисяч гривень на день за підігрів, а тут – максимум 20-30 і ще й ділити на половину.

– Якою буде вартість оренди стадіону в 2019 році за один матч?

– Мені розповідають, що вартість однієї гри була 250 тисяч гривень, але я прийняв стадіон із вартість 180 тисяч гривень. Відповідно, у 2018 році не мав підстав підняти вартість, бо вже були домовленості. У 2019 році ми будемо змушені підняти вартість. Сума у 180 тисяч гривень є економічно не обґрунтованою. Як на це будуть реагувати клуби? Будемо знаходити консенсус, нам треба виживати. Також ми беремо 25% від суми проданих квитків. Будемо пропонувати і відстоювати планку у 250 тисяч гривень за матч. Що стосується матчів європейських, то від 450 тисяч. Менше не будемо опускатись.

– Скільки доходів приносять ДП не футбольні події?

– Якби не заміна газону і гра збірної України, то 6 червня у нас планувався концерт Стінга. Він буде в Польщі і планували приїхати до Львова. Я змушений був відмовити. Але ідея не похована. Ми могли отримати дохід біля 1,5-2 мільйона гривень. За захід з Ніком Вуйчичем ми отримали біля 200 тисяч. Минулого року за один концерт заробляли 200-250 тисяч гривень. На 2019 рік плануємо так: якщо стадіон задіяний на половину (пів чаші), то 400-500 тисяч гривень; якщо весь стадіон (повна чаша), то 1 мільйон. Нам треба розвиватись, а не тільки виживати.

– Львівська обласна рада не підтримала звернення щодо передачі стадіону на баланс області. Чи ведуться перемовини далі?

– Я не брав участі в попередніх переговорах і не беру зараз. Але моєю думкою цікавляться і в області і в міністерстві. Моя думка була і залишається однозначною. Допоки не буде проведено аудит, я не бачу змісту ні області, ні місту, ні приватному інвестору брати стадіон в такому стані, коли багато чого не вирішено. Є великий шлейф боргів, то комусь брати арену не розумно. А ось коли очиститись від боргів, то підприємство буде цікаве всім. І за нього будуть боротись. Наразі треба дякувати державі за те, що вона це все утримує і допомагає триматись на плаву.

– Журналіст ТК "Футбол" причиною перенесення матчу зі "Арени Львів" на НСК "Олімпійський" називав відсутність Goal-Line Technology на стадіоні…

– Це не правда. Така система була встановлена. Не знаю для чого це запустили. Система є! За півтора місяці до гри було знято камери для профілактики, але їх встановити – це максимум день.

Спілкувався Станіслав Безушко

powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі
Залиште відгук