Спортсмен століття, найшвидший суперваговик, абсолютний чемпіон світу та олімпійський чемпіон. Спортивні досягнення Мухаммеда Алі зробили його легендою ще за життя.
Та не менш унікальними є його здобутки і як громадського діяча. По завершенні кар’єри він зайнявся благодійністю і навіть брав участь у переговорах з ісламськими екстремістами під час конфліктів в Лівані та Іраку. Посол доброї волі UNICEF, володар зірки на голлівудській Алеї Слави, людина, яка запалила вогонь Олімпіади в Атланті 1996 року – це все Мухаммед Алі.
Займатись боксом Касіус Клей, так його звали при народженні, почав у 12 років. У 22 роки спортсмен сягнув вершини любительського боксу – здобув олімпійське золото в Римі. За ним відкрилася дорога до професійного рингу, де Мухаммед Алі з 1966-го по 1968-й та у 1974 – 1978 роках утримував титул абсолютного чемпіона світу в надважкій вазі.
За свою майже 20-річну спортивну кар'єру він виграв 56 поєдинків і жодного разу не побував у нокауті.
"Я найвеличніший боєць усіх часів, і коли я вдарю тебе правою рукою, ти просто впадеш!" – сказав боксер перед боєм з Антоніо Інокі, майстром так званих боїв без правил.
Участь в подібному матчі, на схилі кар’єри яскраво характеризує Мухаммеда Алі. Він любив епатаж. Міцними фразами в бік своїх опонентів, веселою поведінкою перед поєдинками боксер закохував у себе мільйони прихильників у світі. Віддячував же неперевершеними боями, які назавжди увійшли в історію світового спорту.
Одним із таких поєдинків став бій в жовтні 1974 року проти Джорджа Формена. 25-річний "Великий Джордж", який змітав усіх на своєму шляху, вважався фаворитом. А Мухаммеду тоді вже йшов 33-й рік. Всі чекали на нокауту від "нової зірки" вже у першому раунді, та Алі взяв гору над суперником розумом. Він не тільки витримав натиск Формена, але вимотав його у а 8-му раунді і відправив в нокаут. Після цього Алі називали не інакше як "Найвеличніший".
Та увагу до своєї персони видатний боксер привертав не тільки у ринзі. В 1964 році він прийняв іслам і саме тоді змінив ім'я Касіус Клей на Мухаммед Алі. Він відмовився служити в армії і воювати у В’єтнамі.
Моя мета в боксі – це виграти у боротьбі. А на війні мета – це вбивати, вбивати, вбивати і продовжувати вбивати інших людей,
– сказав боксер.
Через цей протест боксера його позбавили чемпіонського титулу і віддали його найбільшому опоненту – Джо Фрейзеру. Аби не потрапити до в'язниці, Алі навіть призупинив спортивну кар'єру. Та зрештою легенда все ж повернулась на ринг.
Коли я зустрінусь на рингу з Джо Фрейзером – це буде схоже на бій любителя з справжнім професіоналом. Фрейзер ніби дитина зустріне мене, найшвидшого в суперважкій вазі, зі всіх хто коли-будь жив,
– сказав Мухаммед Алі.
Саме серія з трьох матчів проти Джо Фрейзера стала окрасою кар’єри Мухаммеда Алі. Обмінявшись перемогами, суперники в жовтні 1975 року зустрілися на Філліпінах. Ажіотаж навколо бою був шаленим. 14 раундів, купа емоцій і величезна кількість ударів. Фрейзер такого навантаження не витримав.
Рукавички на цвях Мухаммед Алі повісив у 1981 році – далася взнаки прогресуюча хвороба Паркінсона, яка мучила спортсмена до кінця життя. Припинивши боксувати, Алі присвятив себе релігії та благодійності. Багато часу приділяв кіномистецтву. Біографічний фільм про його життя навіть завоював Оскар. Пурхати, як метелик, жалити, як бджола – цей крилатий вислів Мухаммеда Алі, як "девіз перемоги" взяли на озброєння боксери всього світу.
Нагадаємо, у одній з лікарень міста Фінікс, що в штаті Арізона, пішов з життя Мухаммед Алі.